На перший погляд, оповідання видається тільки смішним. В його основі — комічна подія: викрадають дев'ятирічного хлопчика два невдалі викрадачі Біл і Сем, намагаючись отримати за нього викуп, але викрадачі стають жертвою викраденого. Два зловмисники, які викрали хлопчика, не тільки не отримали викупу, але і вимушені були самі заплатити гроші батькові, щоб той забрав сина назад. Річ у тому, що хлопчисько поводиться природньо, не приймаючи ролі жертви. Він аніскільки не боявся викрадачів, і це збило їх з пантелику. Всупереч власній волі вони самі починають поводитися як нормальні люди: терплячи витівки маленького хулігана, викрадачі неспроможні застосувати до нього насильство. За всіма цими кумедними ситуаціями автор твору не забуває найголовнішого і ненав'язливо говорить читачеві: вихованням дитини аж ніяк не можна нехтувати, інакше результати ке примусять себе довго чекати. Відповідне «виховання» дитина все одно дістане, але у такому випадку може стати страшнішою, ніж справжній злочинець.
Два зловмисники, які викрали хлопчика, не тільки не отримали викупу, але і вимушені були самі заплатити гроші батькові, щоб той забрав сина назад. Річ у тому, що хлопчисько поводиться природньо, не приймаючи ролі жертви. Він аніскільки не боявся викрадачів, і це збило їх з пантелику. Всупереч власній волі вони самі починають поводитися як нормальні люди: терплячи витівки маленького хулігана, викрадачі неспроможні застосувати до нього насильство.
За всіма цими кумедними ситуаціями автор твору не забуває найголовнішого і ненав'язливо говорить читачеві: вихованням дитини аж ніяк не можна нехтувати, інакше результати ке примусять себе довго чекати. Відповідне «виховання» дитина все одно дістане, але у такому випадку може стати страшнішою, ніж справжній злочинець.