Лучьше взяти з інтернету, адже вірші складно складати. наприклад: Початок травня.Червоні гвоздики,Як сльози тих далеких страшних років.І ветеранів праведні лики,Особливо, яких більше немає. Коли знову підходять дати ці.Я чомусь відчуваю провину -Все менше згадують про Перемогу,Все більше забувають про війну. Ніхто з нас за це не відповідає.І сам з собою веду я розмову:Так багато було воєн на білому світі,Так багато років вже минуло з тих пір. І, як завжди, згадую тата,Повернувся без обох ніг ...Як піднімався він легко по трапу,Як танцювати він на протезах міг ... Йдуть по телевізору паради,Горять в архівних фільмах міста.Тим, хто залишився, роздають нагороди.І здається, що було так завжди. Війна ще зникнути не готова.Ті роки - мільйони особистих драм.А тому, давайте згадаємо зновуВсіх тих, хто подарував Перемогу нам. Коли гуляти, на травневі, поїдемо,Веселі, задоволені цілком,Давайте скажемо щось про ПеремогуІ згадаємо, хоч трохи, про війну.
наприклад:
Початок травня.Червоні гвоздики,Як сльози тих далеких страшних років.І ветеранів праведні лики,Особливо, яких більше немає.
Коли знову підходять дати ці.Я чомусь відчуваю провину -Все менше згадують про Перемогу,Все більше забувають про війну.
Ніхто з нас за це не відповідає.І сам з собою веду я розмову:Так багато було воєн на білому світі,Так багато років вже минуло з тих пір.
І, як завжди, згадую тата,Повернувся без обох ніг ...Як піднімався він легко по трапу,Як танцювати він на протезах міг ...
Йдуть по телевізору паради,Горять в архівних фільмах міста.Тим, хто залишився, роздають нагороди.І здається, що було так завжди.
Війна ще зникнути не готова.Ті роки - мільйони особистих драм.А тому, давайте згадаємо зновуВсіх тих, хто подарував Перемогу нам.
Коли гуляти, на травневі, поїдемо,Веселі, задоволені цілком,Давайте скажемо щось про ПеремогуІ згадаємо, хоч трохи, про війну.