Чернігів належить до найстародавніших міст України-Русі. Сформувався наприкінці VII ст., з IX ст. - центр слов´янського племені сіверян. У 907 році увійшов до складу Київської Русі. З 1024 – центр Чернігівського князівства. На початку десятого століття за своїми розмірами, статусом, політичним і економічним значенням у давньоруській державі Чернігів поступався лише Києву. За князювання Мстислава Володимировича у місті розпочалося створення комплексу кам´яних споруд княжого дворища - Дитинця (нині Вал). У Чернігові успішно розвивалося будівництво, різноманітні ремесла та торгівля. Чернігівські ювеліри та зброярі були майстрами високого рівня. До наших днів у місті збереглися шедеври давньої архітектури ХІІ століття: Преображенський і Борисоглібський собори, Успенський собор Єлицького монастиря, П´ятницька та Іллінська церкви. В 1239 році Чернігів було зруйновано татаро-монголами. В XIV ст. захоплено Литовським князівством. З 1618 року за Деулінською угодою Чернігів перейшов під владу Польщі. Проте, навіть зазнаючи численних руйнувань від зовнішніх ворогів, місто весь час піднімалося з попелу та руїн, відроджувалось та оновлювалось в усій красі та величі своїх златоголових храмів. У 1623 році Чернігову надано Магдебурзьке право, а вже згодом, в 1635 році - статус головного міста Чернігівського воєводства. В період визвольної війни українського народу в 1648-1654 роках під проводом Богдана Хмельницького Чернігів був центром однойменного полку. З 1802 року місто - центр Чернігівської губернії, що простиралася аж до самого Києва. Унікальні пам´ятки Київської Русі збереглися в Чернігові і до наших днів.
Преображенський і
Борисоглібський собори,
Успенський собор Єлицького монастиря,
П´ятницька та Іллінська церкви. В 1239 році Чернігів було зруйновано татаро-монголами. В XIV ст. захоплено Литовським князівством. З 1618 року за Деулінською угодою Чернігів перейшов під владу Польщі. Проте, навіть зазнаючи численних руйнувань від зовнішніх ворогів, місто весь час піднімалося з попелу та руїн, відроджувалось та оновлювалось в усій красі та величі своїх златоголових храмів. У 1623 році Чернігову надано Магдебурзьке право, а вже згодом, в 1635 році - статус головного міста Чернігівського воєводства. В період визвольної війни українського народу в 1648-1654 роках під проводом Богдана Хмельницького Чернігів був центром однойменного полку. З 1802 року місто - центр Чернігівської губернії, що простиралася аж до самого Києва. Унікальні пам´ятки Київської Русі збереглися в Чернігові і до наших днів.