Самое смешное, это разговор детей.— может быть, жилин потом со своими солдатами устроил засаду и поймал в плен тех самых татар, которые его мучили… правда? — и больно-пребольно велел их высечь! — обрадовалась валя. - крапивой! вот вам, вот вам! чтоб не мучили, чтоб в яму не сажали, чтоб колодок не надевали… не кричать! не сметь кричать… а то еще получите. впрочем, валя сейчас же и передумала: — нет, знаешь, сечь их не надо. жилин бы только презрительно посмотрел на них и сказал: » офицеры великодушны… марш! на все четыре стороны. и зарубите себе на вашем кавказском носу… если вы еще раз посмеете сажать в яму, я вас всех отсюда из пушки, как… капусту порублю! слышите татарской же девочке дине, которая меня лепешками кормила, передайте георгиевскую медаль и вот эту азбуку, чтоб она грамоте научилась и сама могла «кавказского пленника » прочесть. а теперь вон с моих глаз! ».
наведені факти, власне, і пояснюють, чому реформаційний рух у польській державі не набув національно-визвольного розмаху, що спостерігався у деяких західноєвропейських країнах. шляхта вбачала у реформації лише знаряддя своєї політики, здебільшого залишаючись індиферентною у справах віри і навіть ворожою до радикальних протестантських напрямів, які розглядала як небезпеку соціальній системі та усталеному релігійному інститутові. ідеї шляхетської реформації були, безумовно, чужими для народу.
ответ:
объяснение:
наведені факти, власне, і пояснюють, чому реформаційний рух у польській державі не набув національно-визвольного розмаху, що спостерігався у деяких західноєвропейських країнах. шляхта вбачала у реформації лише знаряддя своєї політики, здебільшого залишаючись індиферентною у справах віри і навіть ворожою до радикальних протестантських напрямів, які розглядала як небезпеку соціальній системі та усталеному релігійному інститутові. ідеї шляхетської реформації були, безумовно, чужими для народу.