На мій погляд, дуже справедливі слова Ф. М. Достоєвського про тогочасну російську літературу: “Всі ми вийшли з гоголівської “Шинелі”, адже саме завдяки Гоголю об’єктом уваги письменників стала нелегка доля “маленької людини”. Одним з перших Гоголь з незвичайною силою заговорив про цих непомітних, жалюгідних і, як здається з першого погляду, смішних людей, закликаючи звернути на них увагу, намагаючись викликати співчуття, розуміння, жалість. З глибоким почуттям співчуття письменник розповідає нам про життя Акакія Акакійовича Башмачкіна, головного героя повісті “Шинель”, показуючи несправедливість і жорстокість суспільства по відношенню до цієї “маленької людини”.
Багато в чому ставлення до Башмачкіна товаришів по роботі пов’язано було з його невмінням постояти за себе, боязкістю, а також з тим, що протягом багатьох років у департаменті він, отримуючи досить убогу платню, виконував обов’язки клерка для письма. Товариші по службі, навіть зовсім молоді, що не поважали його, сміялися, “Кепкували над ним, у скільки вистачало канцелярського дотепності”, по всякому знущалися над Акакієм Акакійовичем: ображали, сипали на голову папірці. Не вміючи відповісти кривдникам, Башмачкін все зносив терпляче, тому що його думки і почуття були віддані роботі. Не вміючи нічого, крім переписування документів, Акакій Акакійович трудився “з любов’ю”, у нього навіть були власні улюблені літери.
Багато в чому ставлення до Башмачкіна товаришів по роботі пов’язано було з його невмінням постояти за себе, боязкістю, а також з тим, що протягом багатьох років у департаменті він, отримуючи досить убогу платню, виконував обов’язки клерка для письма. Товариші по службі, навіть зовсім молоді, що не поважали його, сміялися, “Кепкували над ним, у скільки вистачало канцелярського дотепності”, по всякому знущалися над Акакієм Акакійовичем: ображали, сипали на голову папірці. Не вміючи відповісти кривдникам, Башмачкін все зносив терпляче, тому що його думки і почуття були віддані роботі. Не вміючи нічого, крім переписування документів, Акакій Акакійович трудився “з любов’ю”, у нього навіть були власні улюблені літери.
Безсумнівно, перед нами в цьому