Жила собі дівчинка Інге. Улюблене заняття у юної спокусниці було — милуватися собою в дзеркалі. Повсякденне слово в її мовленні — « не хочу». Одного разу попросила її матінка віднести бабусі хлібець. «Віднесу, — подумала Інге, — але за умови, що одягну нові туфельки».
Йде дівчинка-кокетка і радіє захопленим поглядам людей. Раптом на шляху красуні виникає струмок. Інге кидає хлібець у воду — з його до дівчинка хотіла опинитися на іншому березі. Але буханець тоне і забирає її з собою. Інге потрапляє до старої жаби, яка перетворює її на пташку. Залишатися бешкетниці в пташиному тілі, поки не збере стільки зерняток, скільки треба для нової паляниці.
Йде дівчинка-кокетка і радіє захопленим поглядам людей. Раптом на шляху красуні виникає струмок. Інге кидає хлібець у воду — з його до дівчинка хотіла опинитися на іншому березі. Але буханець тоне і забирає її з собою. Інге потрапляє до старої жаби, яка перетворює її на пташку. Залишатися бешкетниці в пташиному тілі, поки не збере стільки зерняток, скільки треба для нової паляниці.