Герой оповідання Володимира Винниченка мешкав у маленькому провінційному містечку. На мою думку, він дуже жвавий та енергійний хлопчик. Йому було нудно, і він вигадував для себе різні розваги. Не було й дня, щоб хтось із мешканців міста не поскаржився на Федька. То він вікно розбив, то синця набив другові, то перекинув діжку з водою то поламав дітворі пісочні витвори.За це мати весь час сварила Федька,а батько безжально лупцював.Та Федько був сміливим хлопчиком.Він чесно розповідав батькові про свої пригоди.Коли його били,ніколи не плакав.Особливо діставалося Федькові за сусідського Толика-синочка багатія.Толик був боягузом. Щоб його не покарати, він сказав батькові, що то Федько штовхнув його на крижину. Мені дуже прикро, що Федька ніхто з дорослих не зрозумів, ніхто не заступився. Адже всі бачили, як він мужньо рятував Толика. Чому дорослі бувають такими жорстокими? Навіть найрідніші люди? Дорослі плакали, проводжаючи труну з хлопчиком до цвинтаря.Можливо, тільки після трагічної смерті всі нарешті зрозуміли, що Федько був не халамидником, а хорошим хлопчиком-чесним і сміливим.
Мені дуже прикро, що Федька ніхто з дорослих не зрозумів, ніхто не заступився. Адже всі бачили, як він мужньо рятував Толика. Чому дорослі бувають такими жорстокими? Навіть найрідніші люди? Дорослі плакали, проводжаючи труну з хлопчиком до цвинтаря.Можливо, тільки після трагічної смерті всі нарешті зрозуміли, що Федько був не халамидником, а хорошим хлопчиком-чесним і сміливим.