Портретна характеристика Федька. («…розбишака-халамидник», «наче біс який сидів у хлопцеві», «сибіряка» і «люципер». «…Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»). 1.3. Поведінка і риси характеру героя: а) непосидючий; («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці») б) сильний; («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…») в) відкритий; («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив») г) впертий; («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить») д) стійкий; («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…») е) правдолюб; («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить») є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати») ж) спокусник; («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти») з) шанобливий до батька; («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би») и) спритний; («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)
