Кожна країна має своєрідні народні символи. Цікаво, що ж є символом України. Напевно, Дніпро, калина, образ козака, Запорозька Січ — невід'ємні частини фольклору. Якщо говорити про літературу, то у Петрарки муза-натхненниця — Лаура, у Пушкіна — ціла галерея північних красунь, муза Катерина — у Шевченка та Л. Кисельова. Важливості і вічності образу Катерини присвячена його поезія з однойменною назвою.
Доки буде жити Україна
В теплім хлібі, в барвних снах дітей, —
Йтиме білим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
Такими словами починає вірш Л. Кисельов. Уже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина — філософський образ-символ біблійної Марії. Поет наголошує, що цей образ — узагальнений образ матері-страдниці. Нам ніколи не слід забувати:
Тільки би Шевченкова Мадонна
В сніжне небуття не полягла!
Ці слова звучать як заклик: збережіть надбання нації, щоб Україні-матері жити вічно! Вся славна історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, "освятивши невимовним болем":
Тільки би вона донесла сина
До свого народу, до людей.
її син — це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому — світла історія прекрасної волелюбної країни, тому
Про дівочу цноту, про калину
Не співай, поете, не квили...
Перед нами постає вже не знеславлена "Шевченкова Мадонна", а "біла Катерина" в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому кожен вірш Л. Кисельова про найголовніше, найсуттєвіше:
Треба Вкраїни. Надій і суму
Селянських хат і курних шляхів.
Треба землі, де завжди пульсує
Шевченкове серце, Шевченків гнів.
Безумовно, кожен вірш Л. Кисельова — про найголовніше, про найсуттєвіше.
Катерина — Україна — Мадонна — матір Божа з немовлям — підносять нашу багатостраждальну Батьківщину на безмежну височінь. Сприймаєш поезію "Катерина" як піднесену молитву за Україну, як віру в її високе майбутнє, головну місію в історії людства.
Доки буде жити Україна
В теплім хлібі, в барвних снах дітей, —
Йтиме білим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
Такими словами починає вірш Л. Кисельов. Уже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина — філософський образ-символ біблійної Марії. Поет наголошує, що цей образ — узагальнений образ матері-страдниці. Нам ніколи не слід забувати:
Тільки би Шевченкова Мадонна
В сніжне небуття не полягла!
Ці слова звучать як заклик: збережіть надбання нації, щоб Україні-матері жити вічно! Вся славна історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, "освятивши невимовним болем":
Тільки би вона донесла сина
До свого народу, до людей.
її син — це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому — світла історія прекрасної волелюбної країни, тому
Про дівочу цноту, про калину
Не співай, поете, не квили...
Перед нами постає вже не знеславлена "Шевченкова Мадонна", а "біла Катерина" в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому кожен вірш Л. Кисельова про найголовніше, найсуттєвіше:
Треба Вкраїни. Надій і суму
Селянських хат і курних шляхів.
Треба землі, де завжди пульсує
Шевченкове серце, Шевченків гнів.
Безумовно, кожен вірш Л. Кисельова — про найголовніше, про найсуттєвіше.
Катерина — Україна — Мадонна — матір Божа з немовлям — підносять нашу багатостраждальну Батьківщину на безмежну височінь. Сприймаєш поезію "Катерина" як піднесену молитву за Україну, як віру в її високе майбутнє, головну місію в історії людства.