Одного разу була гроза і грім гримів він так любив гриміти.Грім жив у хмарі із гори він бачив хто що хоче налив грозою грім яри умив озерам очі.А потім хмару опустив на сад наш на щасливий і натрусив із сливи слив щоб легше було сливі.Та тут до грому навздогін заговорила груша трусніть і грушу дядьку грім бо важко мені дуже.І грім сказав потрушу я і грушу бо небеса вже голубі я покидати мушу
