1) перебільшує творчу грань мистецтва, заперечує відбиття мистецтва у дійсності;
2) підкреслює, що мистецтво не залежне від життя і вище за нього; бачить завдання мистецтва не в копіюванні дійсності, а в створенні для нього ідеальних зв'язків;
3) відводить найвище місце красі;
4) стає переконаним, що мистецтво байдуже до морального і аморального: виховання добра не є його завданням;
5) заперечує будь-які соціальні та моральні цінності, що лежали в основі теорії мистецтва;
6) митець - творець прекрасного;
7) він не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безпечні істини;
8) митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання митця призводять до непрощенної манірності стилю;
9) найвищим критерієм для твору мистецтва є досконалість його форм. Ті, що в прекрасному вбачають бридке, - люди зіпсовані. Це вада;
10) ті, що в прекрасному здатні побачити прекрасне, - люди культурні. На них є надія. Але обранцями є ті, для кого прекрасне означає лише одне - Красу.
1) перебільшує творчу грань мистецтва, заперечує відбиття мистецтва у дійсності;
2) підкреслює, що мистецтво не залежне від життя і вище за нього; бачить завдання мистецтва не в копіюванні дійсності, а в створенні для нього ідеальних зв'язків;
3) відводить найвище місце красі;
4) стає переконаним, що мистецтво байдуже до морального і аморального: виховання добра не є його завданням;
5) заперечує будь-які соціальні та моральні цінності, що лежали в основі теорії мистецтва;
6) митець - творець прекрасного;
7) він не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безпечні істини;
8) митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання митця призводять до непрощенної манірності стилю;
9) найвищим критерієм для твору мистецтва є досконалість його форм. Ті, що в прекрасному вбачають бридке, - люди зіпсовані. Це вада;
10) ті, що в прекрасному здатні побачити прекрасне, - люди культурні. На них є надія. Але обранцями є ті, для кого прекрасне означає лише одне - Красу.
Объяснение: