Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка "Федько-халамидник".
Слово "халамидник" в українській мові має два значення: "босяк, голодранець" та "бешкетник, пустун". Федько був і бідняком, і бешкетником, але у нього було дуже добре серце. Федько був сміливим, щирим і чесним, тому його поважали і однолітки, і дорослі. До того ж, Федько був гарним другом, щирим та відданим.
Фінал оповідання сумний: Федько помер, бо застудився на річці, коли іншого хлопця, Толю.
Толя був сином чоловіка, у якого винаймали житло батьки Федька. Саме Толик спровокував Федька побитися об заклад, що зможе під час криголаму на річці перейти її по крижинах. Це була дуже небезпечна витівка, але Федько перебрався з одного берега на інший, потім повернувся назад. Толя стибнув на крижину, намагаючись зробити те ж саме, але не зміг, злякався і почав кричати. Рятуючи Толю, Федько ледь не загинув у крижаній воді. До того ж івши Толю, Федько взяв всю провину на себе, і батько покарав хлопця за небезпечні забавки.
На жаль, Федько захворів на запалення легенів і помер за три дні. В ті часи ще не було антибіотиків, тому ця хвороба була смертельно небезпечною. На поховання Федька прийшли всі його друзі та приятелі, але Толі серед них не було.
Мені дуже шкода, що Федько помер, бо мені дуже сподобався цей хлопець - чесний, щирий, здатний прийти на до , незважаючи на небезпеку
Русский:
Федько – главный герой рассказа Владимира Винниченко "Федько-хламидник".
Слово "хламидник" в украинском языке имеет два значения: "босяк, голодранець" и "проказник, проказник". Федя был и бедняк
Портретна характеристика Федька. («…розбишака-халамидник», «наче біс який сидів у хлопцеві», «сибіряка» і «люципер». «…Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»).
Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка "Федько-халамидник".
Слово "халамидник" в українській мові має два значення: "босяк, голодранець" та "бешкетник, пустун". Федько був і бідняком, і бешкетником, але у нього було дуже добре серце. Федько був сміливим, щирим і чесним, тому його поважали і однолітки, і дорослі. До того ж, Федько був гарним другом, щирим та відданим.
Фінал оповідання сумний: Федько помер, бо застудився на річці, коли іншого хлопця, Толю.
Толя був сином чоловіка, у якого винаймали житло батьки Федька. Саме Толик спровокував Федька побитися об заклад, що зможе під час криголаму на річці перейти її по крижинах. Це була дуже небезпечна витівка, але Федько перебрався з одного берега на інший, потім повернувся назад. Толя стибнув на крижину, намагаючись зробити те ж саме, але не зміг, злякався і почав кричати. Рятуючи Толю, Федько ледь не загинув у крижаній воді. До того ж івши Толю, Федько взяв всю провину на себе, і батько покарав хлопця за небезпечні забавки.
На жаль, Федько захворів на запалення легенів і помер за три дні. В ті часи ще не було антибіотиків, тому ця хвороба була смертельно небезпечною. На поховання Федька прийшли всі його друзі та приятелі, але Толі серед них не було.
Мені дуже шкода, що Федько помер, бо мені дуже сподобався цей хлопець - чесний, щирий, здатний прийти на до , незважаючи на небезпеку
Русский:
Федько – главный герой рассказа Владимира Винниченко "Федько-хламидник".
Слово "хламидник" в украинском языке имеет два значения: "босяк, голодранець" и "проказник, проказник". Федя был и бедняк