Йо́ганн-Крістоф-Фрі́дріх Шиллер, нім. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 листопада 1759 — 9 травня 1805) — німецький поет, філософ, професор історії, теоретик мистецтва і драматург, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу. За фахом спочатку військовий лікар. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості. Протягом останніх сімнадцяти років свого життя (1788—1805) дружив з Йоганном Гете, якого він надихав на завершення його творів, що залишилися в чорновому варіанті. Цей період дружби двох поетів і їх літературознавча полеміка увійшла в німецьку літературу під назвою «Веймарський класицизм».
Йо́ганн-Крістоф-Фрі́дріх Шиллер, нім. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 листопада 1759 — 9 травня 1805) — німецький поет, філософ, професор історії, теоретик мистецтва і драматург, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу. За фахом спочатку військовий лікар. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості. Протягом останніх сімнадцяти років свого життя (1788—1805) дружив з Йоганном Гете, якого він надихав на завершення його творів, що залишилися в чорновому варіанті. Цей період дружби двох поетів і їх літературознавча полеміка увійшла в німецьку літературу під назвою «Веймарський класицизм».