Єдність людини і природи в оповіданні Гр. Тютюнника „ Дивак"
​

Наша природа дуже різноманітна та необхідна людям. Тому потрібно її оберігати. Хороший приклад подає хлопчик Олесь з оповідання «Дивак» Григорія Тютюнника.
Художні засоби образно й цікаво передають красу довкілля: дерев, снігу, птахів, бору, річки, багатьма з них автор намагається оживити природу. Хлопчик Олесь із твору прагне її захистити: «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько», рятуючи стару сосну. Слушно звучить його порада сусідським хлопцям: «Навіщо лід псуєте?». Він був не тільки добрим до тварин, не нищив рослини, а й захоплювався красою природи в цілому. Пильно придивлявся та ігав за тваринами, немов справжній дослідник: навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха. Інколи поводиться незвичайно: розмовляє з тваринами, як з людьми. «Пусти!» - кричить він зажерливій щуці. «Ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку. Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин.
На жаль, багато людей не відчувають гармонії з природою. Їм потрібно вчитися від Олеся любити та берегти її.