Роман Дмитра Кешелі "Родаки" побачив світ друком 2017-го року, у видавництві "Академія". Обсяг друкованого видання, ні багато ні мало, становить 384 сторінки.
Сам письменник із Закарпаття, тому перед нами в романі постають Закарпатські пейзажі, персонажі. Дмитро Кешеля дав своєму роману назву "роман-колаж", і цілком не випадково, адже вся розповідь не має чіткої, загальноприйнятої композиції, а є розповіддю із досить цікавими спогадами. Ти читаєш, а уявляєш, ніби перед тобою сидить автор і розповідає тобі текст роману, постійно поринаючи у спогади, що інколи є поясненням деяких фактів із життя героїв, або ситуацій. Другий підзаголовок роману-колажу -- "із стихій життя", тобто це особисті спогади письменника, спроектовані на життя вигаданих персонажів роману.
Центральним персонажем та одночасно оповідачем є Митрик - хлопчик, приблизно 11 років, що мешкає у селі Небесі, що попід горою Ловачкою. Саме через його вуста ми дізнаємося про те, як і чим живе родина Данків. Він - збийвіч, розбійник, кривдник, але попри це все, у нього надзвичайно витончена душа, він не любить, коли брешуть, завжди чинить із найсвітліших переконань (принаймні йому так здається), але у результаті це завжди кінчається тим, що його виганяють зі школи, або йому батько дає добрячого прочухана. Читаючи, ти подумки усміхаєшся з його дитячої наївності, із бажання чинити наперекір, навіть не зі зла, неначе темні сили його штовхають на різне бешкетництво. А може це лише дитяча допитливість, але в дуже сильному прояві. Саме за усі такі витівки його як тільки не називають: і осел рогатий, мантафунський, і збийвіч, і здохляк, і луціпер.
Роман Дмитра Кешелі "Родаки" побачив світ друком 2017-го року, у видавництві "Академія". Обсяг друкованого видання, ні багато ні мало, становить 384 сторінки.
Сам письменник із Закарпаття, тому перед нами в романі постають Закарпатські пейзажі, персонажі. Дмитро Кешеля дав своєму роману назву "роман-колаж", і цілком не випадково, адже вся розповідь не має чіткої, загальноприйнятої композиції, а є розповіддю із досить цікавими спогадами. Ти читаєш, а уявляєш, ніби перед тобою сидить автор і розповідає тобі текст роману, постійно поринаючи у спогади, що інколи є поясненням деяких фактів із життя героїв, або ситуацій. Другий підзаголовок роману-колажу -- "із стихій життя", тобто це особисті спогади письменника, спроектовані на життя вигаданих персонажів роману.
Центральним персонажем та одночасно оповідачем є Митрик - хлопчик, приблизно 11 років, що мешкає у селі Небесі, що попід горою Ловачкою. Саме через його вуста ми дізнаємося про те, як і чим живе родина Данків. Він - збийвіч, розбійник, кривдник, але попри це все, у нього надзвичайно витончена душа, він не любить, коли брешуть, завжди чинить із найсвітліших переконань (принаймні йому так здається), але у результаті це завжди кінчається тим, що його виганяють зі школи, або йому батько дає добрячого прочухана. Читаючи, ти подумки усміхаєшся з його дитячої наївності, із бажання чинити наперекір, навіть не зі зла, неначе темні сили його штовхають на різне бешкетництво. А може це лише дитяча допитливість, але в дуже сильному прояві. Саме за усі такі витівки його як тільки не називають: і осел рогатий, мантафунський, і збийвіч, і здохляк, і луціпер.
Объяснение: