Тев’є — батько сімох дівчат. Історія кожної з дорослих дочок — це ще одна грань життя всього єврейського народу, яку автор розкриває із великою майстерністю.
Тев’є-молочник один із найяскравіших образів однойменного твору. Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. У Тев’є уособлено образ усього єврейського народу, який, попри всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвих сил.
Тев’є — напрочуд цілісна особистість. Він простакуватий і шляхетний, розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить проти совісті. Тев’є звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор Тев’є — це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейськогонароду.
Тев’є працьовитий, комунікабельний, глибоко віруюча людина, любить з будь-якого приводу цитувати Святе Письмо, філософ, має почуття гумору, мудрий, вміє прощати, щиро вболіває за долю своїх дітей. Герой дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди
Риси характеру: чесний, порядний, мудрий, гуманіст, кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл
Шолом-Алейхем. Тев’є-молочар / Шолом-Алейхем ; пер. з їдишу та післямова Олександри Уралової. — К. : Знання, 2017. — 189 с. — (Голоси Європи). ISBN 978-617-07-0561-7
Повість “Тев’є-молочар” Шолом-Алейхема (1859—1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають “народний філософ” Тев’є, його дружина та доньки. Шолом-Алейхем називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи й ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.
Відповідь:
Тев’є — батько сімох дівчат. Історія кожної з дорослих дочок — це ще одна грань життя всього єврейського народу, яку автор розкриває із великою майстерністю.
Тев’є-молочник один із найяскравіших образів однойменного твору. Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. У Тев’є уособлено образ усього єврейського народу, який, попри всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвих сил.
Тев’є — напрочуд цілісна особистість. Він простакуватий і шляхетний, розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить проти совісті. Тев’є звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор Тев’є — це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейськогонароду.
Тев’є працьовитий, комунікабельний, глибоко віруюча людина, любить з будь-якого приводу цитувати Святе Письмо, філософ, має почуття гумору, мудрий, вміє прощати, щиро вболіває за долю своїх дітей. Герой дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди
Риси характеру: чесний, порядний, мудрий, гуманіст, кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл
Пояснення:
Повість “Тев’є-молочар” Шолом-Алейхема (1859—1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають “народний філософ” Тев’є, його дружина та доньки. Шолом-Алейхем називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи й ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.