У маленькому кварталі в районі Грінвіч-Віллідж в одному з триповерхових будинків живуть дві молоді художниці Сью і Джонсі. Джонсі захворіла на запалення легенів і знаходиться на межі смерті. За вікном її кімнати з плюща облітають листя. Джонсі твердо впевнена, що коли з дерева впаде останній лист, вона помре. Сью намагається умовити подругу позбутися песимістичних думок.
У тому ж будинку в нижньому поверсі живе шістдесятирічний невдаха художник на ім’я Берман, який з року в рік мріє зобразити шедевр, але навіть не робить спроби приступити до втілення своєї мрії. Сью приходить до старого Бермана з проханням позувати їй для своєї картини і розповідає про хворобу подруги і її дурне передчутя, що викликає у старого художника лише насмішку над подібного роду безглуздими фантазіями:
По закінченню бесіди молода художниця і її новоспечений натурник відправляються вгору по сходах в студію Сью і Джонсі.
Ніч видалася вітряною та дощовою. На другий ранок хвора зажадала відкрити фіранку, щоб побачити, скільки листя залишилося на плющі. Після похмурої погоди на тлі цегляної стіни виднівся останній лист. Джонсі була впевнена що скоро він впаде і тоді її не стане. dovidka.biz.ua
Протягом дня і ночі лист все ще продовжував висіти на гілці. На подив молодих жінок, лист залишався на місці і на наступний ранок. Це переконує Джонсі в тому, що вона згрішила, бажаючи собі смерті і повертає їй волю до життя.
Вдень прийшов доктор і сказав, що шанси Джонсі на одужання рівні. Після він повідомив, що повинен відвідати ще одного хворого на прізвище Берман, – старий дуже слабкий, а форма хвороби важка. На наступний день доктор констатував повне одужання Джонсі. У той же вечір Сью розповіла приятельці, що старий Берман помер у лікарні від пневмонії:
южет «Останній листок»
У маленькому кварталі в районі Грінвіч-Віллідж в одному з триповерхових будинків живуть дві молоді художниці Сью і Джонсі. Джонсі захворіла на запалення легенів і знаходиться на межі смерті. За вікном її кімнати з плюща облітають листя. Джонсі твердо впевнена, що коли з дерева впаде останній лист, вона помре. Сью намагається умовити подругу позбутися песимістичних думок.
У тому ж будинку в нижньому поверсі живе шістдесятирічний невдаха художник на ім’я Берман, який з року в рік мріє зобразити шедевр, але навіть не робить спроби приступити до втілення своєї мрії. Сью приходить до старого Бермана з проханням позувати їй для своєї картини і розповідає про хворобу подруги і її дурне передчутя, що викликає у старого художника лише насмішку над подібного роду безглуздими фантазіями:
По закінченню бесіди молода художниця і її новоспечений натурник відправляються вгору по сходах в студію Сью і Джонсі.
Ніч видалася вітряною та дощовою. На другий ранок хвора зажадала відкрити фіранку, щоб побачити, скільки листя залишилося на плющі. Після похмурої погоди на тлі цегляної стіни виднівся останній лист. Джонсі була впевнена що скоро він впаде і тоді її не стане. dovidka.biz.ua
Протягом дня і ночі лист все ще продовжував висіти на гілці. На подив молодих жінок, лист залишався на місці і на наступний ранок. Це переконує Джонсі в тому, що вона згрішила, бажаючи собі смерті і повертає їй волю до життя.
Вдень прийшов доктор і сказав, що шанси Джонсі на одужання рівні. Після він повідомив, що повинен відвідати ще одного хворого на прізвище Берман, – старий дуже слабкий, а форма хвороби важка. На наступний день доктор констатував повне одужання Джонсі. У той же вечір Сью розповіла приятельці, що старий Берман помер у лікарні від пневмонії:
Объяснение: