У нашій школі бібліотека – одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут просто готується до уроків.
Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. Це чуйна, дбайлива жінка. Саме вона створила цей затишний куточок. Вона любить нас, постійно розказує цікаві та повчальні історії, розповідає про різноманітні книжки. Оксана Іванівна вчить нас правильно читати і розуміти книжку.
Часто додому я беру почитати якийсь пригодницький роман або історичну повість. Нерідко читаю українську і зарубіжну класику. Читаю і намагаюся зрозуміти глибинну ідею твору, як вчить мене Оксана Іванівна. Ніколи не жалкую за втраченим над бібліотечною книжкою часом.
Як добре, що в нас є бібліотека, і що в ній працює така добра і щира жінка!
У нашій школі бібліотека – одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут просто готується до уроків.
Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. Це чуйна, дбайлива жінка. Саме вона створила цей затишний куточок. Вона любить нас, постійно розказує цікаві та повчальні історії, розповідає про різноманітні книжки. Оксана Іванівна вчить нас правильно читати і розуміти книжку.
Часто додому я беру почитати якийсь пригодницький роман або історичну повість. Нерідко читаю українську і зарубіжну класику. Читаю і намагаюся зрозуміти глибинну ідею твору, як вчить мене Оксана Іванівна. Ніколи не жалкую за втраченим над бібліотечною книжкою часом.
Як добре, що в нас є бібліотека, і що в ній працює така добра і щира жінка!