Скласти анотацію до комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Мольєр у своїй дуже смішній і повчальній комедії "Міщанин-шляхтич" блискуче відповів на питання, чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу. Звісно, ні - і історія пана Журдена тому яскравий приклад. Він так хотів стати дворянином, що втратив і здоровий глузд, і добре ім'я, і честь з гідністю. Він став посміховиськом.
Над Журденом сміялися, його використовувати у своїх корисливих цілях інші - і дворяне, і вчителі, яких він наймав і яким платив чималі гроші, і навіть ремісники. У цьому всі вони дуже схожі: і граф Дорант, що без сорому брав у Журдена гроші у борг і не віддавав, і кравець, який переконував Журдена, що "усі дворяне таке носять", і той вірив.
З одного боку, Мольєр висміював пихатість та довірливість Журдена, а з другого - підлість та нечесність інших персонажів. Адже Журден не дурний: дурні не заробляють великі гроші. Він просто занадто довірливий і осліплений своєю мрією стати шляхтичем.
Журден так і не отримав жаданого дворянства. Замість цього, він позбувся і грошей, і репутації. Навряд чи дворянство варте цього. Комедія доводить, що гарна людина у любому статусі гарна, а підла - завжди підла. Крім того, людина, яка захоплюється фальшивими цінностями та соромиться бути собою, завжди буде смішною - як пан Журден.