Головний конфлікт роману — зіткнення ідеальних уявлень про дійсність з самою дійсністю. Подібно до героїв рицарських романів, Дон Кіхот виїздить на пошуки подвигів задля прославлення імені дами свого серця. У цьому образі химерно переплітаються благородні, чисті ідеали та безглузді вчинки. Мандрівний рицар мріє служити людям, аби знищити зло, скасувати беззаконня, а насправді, безросудливими діями множить зло. Дон Кіхот не сприймає реально того життя, яке його оточує, і даремно намагається викоренити недоліки своїх сучасників. Наміри славного гідальго часто не відповідають згубним наслідкам його вчинків.
