Коли сонце розтопило чорний зернистий сніг і з брудної води виплили накопичені за зиму покидьки людського житла — ганчір’я, кістки, бите скло,- і в повітрі піднялася метушня запахів, в якій найсильнішим був сирий і солодкий запах весняної землі, у двір вийшов Геня Пираплетчиков. Його прізвище писалося так безглуздо, що з тих пір, як він навчився читати, він відчував її як приниження.
Объяснение:
Коли сонце розтопило чорний зернистий сніг і з брудної води виплили накопичені за зиму покидьки людського житла — ганчір’я, кістки, бите скло,- і в повітрі піднялася метушня запахів, в якій найсильнішим був сирий і солодкий запах весняної землі, у двір вийшов Геня Пираплетчиков. Його прізвище писалося так безглуздо, що з тих пір, як він навчився читати, він відчував її як приниження.