Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга (ісп. Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga, відоміша під псевдонімом Габріела Містраль; 7 квітня 1889 — 10 січня 1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки.
Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди.
За внесок у феміністський поступ відзначена місцем на Поверху спадщини Джуді Чикаго.
На честь Габріели Містраль названий кратер на Меркурії.
Габріела Містраль була лесбійкою, не так давно опубліковане її любовне листування з Доріс Даною[5].
Объяснение:
Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга (ісп. Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga, відоміша під псевдонімом Габріела Містраль; 7 квітня 1889 — 10 січня 1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки.
Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди.
За внесок у феміністський поступ відзначена місцем на Поверху спадщини Джуді Чикаго.
На честь Габріели Містраль названий кратер на Меркурії.
Габріела Містраль була лесбійкою, не так давно опубліковане її любовне листування з Доріс Даною[5].