samsungj7

06.01.2023 23:05 •  Литература

Шкода мені рибалки й говорющої риби. На мою думку, тут про- вина рибалки, може, навіть більша, ніж його жінки.
Ти так думаєш? — позіхнув шакал, якому не хотілося розмовляти.
Але найбільше мені шкода навіть не рибалки й не риби, а закло-
потаної жінки, що не почула риб'ячого голосу.
Я не погоджуюся з тобою. Рибалка просто сплохував, бо з тим, що
носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хіба найближчого
приятеля. А жінка не була чоловікові приятелем уже хоча б тому, що
він ніколи не гуторив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виключено,
що жінка його просто ніколи й не слухала.
Недоцільно шукати скарбу там, де ти його не закопав,
вела
своєї бляшанка. Саме тому з усіх потерпілих мені найбільше шко-
да жінки, яка не почула голосу говорюЩої риби. Риба загинула
сумно. Однак кожен мусить раніше чи пізніше вмирати. І, як на мене,
горе рибалки з приводу загибелі приятеля навіть сумніше, ніж сама
смерть риби. Та вмирати, за все життя не почувши голосу риби,
справді найгірше, що може трапитися людині.
Може, у наступному втіленні жінка цей голос почує,
нехотя до-
кинув шакал.
Сумно, що вона не почула цього голосу в цьому житті, - не
поступалася консервна бляшанка.
консервна бляшанка. — А сум, як відомо, має довгі ноги...

ГДЕ ТУТ КРИЛАТІ ВИСЛОВИ???
​