"Нова драма" кардинально відрізнялася від "старої драми"(драматичних творів попередніх епох). Якщо в центрі "старої драми" була поставлена подія чи випадок, то в "новій драмі"- особистість і неповторним внутрішнім світом, її думками, почуттями, прагненнями й емоціями.
Особистість у "новій драмі"(на відміну від реалізму) перестає бути соціальним типом, вона- духовний симптом(критерій) світу, його своєрідний емоційний камертон.
Якщо в "старому театрі" ішлося про окрему трагедію в житті певної людини, то в "новому"- про всезагальну трагедію життя особистості й людства.
"Нова драма" перетворилася на місце ідейних дискусій і духовних поривань. Зовнішня дія поступилася внутрішній дії та прихованим(психологічним) конфліктам. Якщо с "старій драмі" автори наслідували реальне життя, достовірно зображували дійсність, то в "новій"- відтворювали загальну атмосферу часу, прагнучи показати внутрішні протиріччя особистості, духовні шукання доби.
На відміну від "старої драми" з її конкретними(соціальним, історичним, побутовим) змістом, "нова драма" визначаєтся більшою умовністю та узагальнюючим змістом.
У "старому театрі" герої, як правило, поділялися на головних і другорядних, позитивних і негативних. У "новій драмі" такого поділу немає. Тут усі персонажі важливі, позбавлені однозначних характеристик, і кожен із них має велике значення для розуміння ідеї твору.
Якщо "стара драма" відзначалася пафосом активнох дії та боротьби, зовнішнім виявленням конфліктів, то "нова"- пафосом роздумів, дискусій та пошуку істини. Тому велику роль у "новій драмі" відігравали підтекст, символіка, психологічні деталі тощо.
"Нова драма" кардинально відрізнялася від "старої драми"(драматичних творів попередніх епох). Якщо в центрі "старої драми" була поставлена подія чи випадок, то в "новій драмі"- особистість і неповторним внутрішнім світом, її думками, почуттями, прагненнями й емоціями.
Особистість у "новій драмі"(на відміну від реалізму) перестає бути соціальним типом, вона- духовний симптом(критерій) світу, його своєрідний емоційний камертон.
Якщо в "старому театрі" ішлося про окрему трагедію в житті певної людини, то в "новому"- про всезагальну трагедію життя особистості й людства.
"Нова драма" перетворилася на місце ідейних дискусій і духовних поривань. Зовнішня дія поступилася внутрішній дії та прихованим(психологічним) конфліктам. Якщо с "старій драмі" автори наслідували реальне життя, достовірно зображували дійсність, то в "новій"- відтворювали загальну атмосферу часу, прагнучи показати внутрішні протиріччя особистості, духовні шукання доби.
На відміну від "старої драми" з її конкретними(соціальним, історичним, побутовим) змістом, "нова драма" визначаєтся більшою умовністю та узагальнюючим змістом.
У "старому театрі" герої, як правило, поділялися на головних і другорядних, позитивних і негативних. У "новій драмі" такого поділу немає. Тут усі персонажі важливі, позбавлені однозначних характеристик, і кожен із них має велике значення для розуміння ідеї твору.
Якщо "стара драма" відзначалася пафосом активнох дії та боротьби, зовнішнім виявленням конфліктів, то "нова"- пафосом роздумів, дискусій та пошуку істини. Тому велику роль у "новій драмі" відігравали підтекст, символіка, психологічні деталі тощо.
Объяснение:
Вибачте що так багато)