Рассказ хамелеон, его суть что этот городничий 5-6раз менял своё мнение по поводу собаки, сначала называл шавкой, потом узнал что собака принадлежит человеку с высоким чином, в общем, проявлял гибкость (подлиза) .
Учит тому, что такими быть нельзя
Объяснение:
Рассказ Хамелеон учит нас в каждой ситуации отстаивать свою точку зрения, не подстраиваться под людей, или под какую-либо ситуацию, не угождать людям высокого звания, быть ко всем одинаково справедливым и честным.
Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.
Рассказ хамелеон, его суть что этот городничий 5-6раз менял своё мнение по поводу собаки, сначала называл шавкой, потом узнал что собака принадлежит человеку с высоким чином, в общем, проявлял гибкость (подлиза) .
Учит тому, что такими быть нельзя
Объяснение:
Рассказ Хамелеон учит нас в каждой ситуации отстаивать свою точку зрения, не подстраиваться под людей, или под какую-либо ситуацию, не угождать людям высокого звания, быть ко всем одинаково справедливым и честным.
Відповідь:
Пояснення:
Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.