Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на до Роланду, чуючи звуки Оліфанта). У бою правитель проявляє відвагу і безстрашність. Він усім серцем хвилюється за своїх воїнів, особливо за Роланда, якого вважає своєю правою рукою. Саме тому, покидаючи Іспанію і їдучи в Ахен з передчуттям лиха на душі, Карл «рве бороду і невтішно плаче». Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів. Король завжди справедливий, але він може бути і суворий, якщо того вимагають обставини. Так, Карл жорстоко карає зрадника Ганелона. Але відбувається це лише після суду і чесного військового поєдинку.
а) Роланд — чесний, справедливий, шляхетний лицар; Ганелон — підступний зрадник, "якого діло — зрада";
б) Роланд — віддана загальній справі людина; Ганелон зраджує співвітчизників "за незліченні багатства"; він радить ворогові, як краще вбити Роланда;
в) "граф Роланд не криється за інших" під час бою, страждає за загиблих лицарів; Ганелон заздрить вдачі Роланда, вдається до наклепів на нього;
г) Роланд загинув, але король Карл Великий помстився за загибель Роланда, здобувши перемогу над ворогом; Ганелона було засуджено за зраду.
Объяснение:
Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на до Роланду, чуючи звуки Оліфанта). У бою правитель проявляє відвагу і безстрашність. Він усім серцем хвилюється за своїх воїнів, особливо за Роланда, якого вважає своєю правою рукою. Саме тому, покидаючи Іспанію і їдучи в Ахен з передчуттям лиха на душі, Карл «рве бороду і невтішно плаче». Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів. Король завжди справедливий, але він може бути і суворий, якщо того вимагають обставини. Так, Карл жорстоко карає зрадника Ганелона. Але відбувається це лише після суду і чесного військового поєдинку.