Зовнішній вигляд -«Він голив чисто лоб й бороду та заплітав по-молодецьки свого сивого чуба. А довгий на аршин вус двома мітлами звисав аж на груди».
Старий бувалий козак -«Був старий січовий дід Панас. Йому було 80 літ».
«Дід Панас був у походах на Крим, у Польщу, в турецьку та волоську землю, був у не одній біді, а ніколи жадна куля, ні шабля його не дряпнула».
Життєлюбний -«Хоч час було йому спочити у якомусь зимовику, він "не давався -старості" і волочився з козаками»
Бадьорий -«Волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом»
Вправний стрілець -«Правда, що не годен був шаблею гаразд вимахувати, зате стріляв з рушниці так, що птиці на лету не хибив».
«А в мене піде воно швидше, - говорив біля нього дід Панас, прицілився і стрілив в найдальшого татарина».
Характерник -«Його знала вся Україна як характерника, цебто, такого, що його куля не береться»
Цілитель -«Знав лікувати рани зіллям і через те радо його приймали до гурту»
«Це пусте. Рану промивай горілкою, бо вода нечиста. Та ми побачимо, як прокинеться..».
«Засукавши по лікоть рукави, він ходив від одного раненого до другого і перев'язував рани»
Турботливий -«Дід Панас приніс два колики, застромив у землю і розвісив на них свитину, щоб заслонити голову сплячої дитини...»
Знає пісні, шанує традиції -«Дід Панас присів оподалік та й став підстроювати бандуру. Він затягнув козацьку стару думу».
«От чого він доказав своєю піснею: заспокоїв козаків, що вже починали сваритися...»
Розсудливий, порадник -«Та ось воно говориться: не скачи в воду, як не знаєш броду».
«Було б нерозумно йти так на заріз, як з цього нічого путнього не вийшло б... Вам би насамперед розвідати».
«А друге діло таке: наші коні хай спочинуть. Цілу ніч їхали, знемоглись, відпочити треба бодай до полудня».
«Гей, діти, очуняйте, - гукав дід. - Воно не жарти. Один татарин вже тут, а за хвилину може їх бути більше».
«Живий все більшу ціну має, як мертвий, не руш його!».
«Нема що говорити, а треба пристати! - каже дід Панас: - Хай буде один ватажок, бо де дві газдині, там хата неметена. Сотника Недолю я добре знаю й скажу, що славний козак...»
Благородний -«А не сором тобі пов'язаного різати?» – каже дід Панас.
Объяснение:
Зовнішній вигляд -«Він голив чисто лоб й бороду та заплітав по-молодецьки свого сивого чуба. А довгий на аршин вус двома мітлами звисав аж на груди».
Старий бувалий козак -«Був старий січовий дід Панас. Йому було 80 літ».
«Дід Панас був у походах на Крим, у Польщу, в турецьку та волоську землю, був у не одній біді, а ніколи жадна куля, ні шабля його не дряпнула».
Життєлюбний -«Хоч час було йому спочити у якомусь зимовику, він "не давався -старості" і волочився з козаками»
Бадьорий -«Волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом»
Вправний стрілець -«Правда, що не годен був шаблею гаразд вимахувати, зате стріляв з рушниці так, що птиці на лету не хибив».
«А в мене піде воно швидше, - говорив біля нього дід Панас, прицілився і стрілив в найдальшого татарина».
Характерник -«Його знала вся Україна як характерника, цебто, такого, що його куля не береться»
Цілитель -«Знав лікувати рани зіллям і через те радо його приймали до гурту»
«Це пусте. Рану промивай горілкою, бо вода нечиста. Та ми побачимо, як прокинеться..».
«Засукавши по лікоть рукави, він ходив від одного раненого до другого і перев'язував рани»
Турботливий -«Дід Панас приніс два колики, застромив у землю і розвісив на них свитину, щоб заслонити голову сплячої дитини...»
Знає пісні, шанує традиції -«Дід Панас присів оподалік та й став підстроювати бандуру. Він затягнув козацьку стару думу».
«От чого він доказав своєю піснею: заспокоїв козаків, що вже починали сваритися...»
Розсудливий, порадник -«Та ось воно говориться: не скачи в воду, як не знаєш броду».
«Було б нерозумно йти так на заріз, як з цього нічого путнього не вийшло б... Вам би насамперед розвідати».
«А друге діло таке: наші коні хай спочинуть. Цілу ніч їхали, знемоглись, відпочити треба бодай до полудня».
«Гей, діти, очуняйте, - гукав дід. - Воно не жарти. Один татарин вже тут, а за хвилину може їх бути більше».
«Живий все більшу ціну має, як мертвий, не руш його!».
«Нема що говорити, а треба пристати! - каже дід Панас: - Хай буде один ватажок, бо де дві газдині, там хата неметена. Сотника Недолю я добре знаю й скажу, що славний козак...»
Благородний -«А не сором тобі пов'язаного різати?» – каже дід Панас.