Однозначно Гамлет є одним з найцікавіших та найтаємничіших персонажів творів Вільяма Шекспіра. Він точно мав би що розповісти та навчити. Я і сам був би не проти з ними поспілкуватися. Але, на жаль, нас роз’єднують не одні століття. Хоча ніхто не заборонить мені поринути в глибину віків, і ось я вже маю можливість поспілкуватися з Гамлетом.
В мене так багато питань, навіть важко сконцентруватися на діалозі. І так я беру себе в руки, відділяю серед кагали питань основні та сміливо поринаю в цікави діалог крізь століття.
Спершу хотілося б дізнатися його ставлення до нашого життя, його мети. Бо ж ми з вами живемо в добу, коли все виміряється кількістю грошей, довкола багато жорстокості, несправедливості, підлості. То як з цим всім впоратися, як не загубитися серед “дрібних” людей, котрі прагнуть позловтішатися, нажитися на чужих невдачах та задля своєї мети переступати через голови інших.
З цим потрібно боротися чи просто відступитися в сторону? Як ставитися до цього всього?
Я ставлю питання за питанням, не зупиняюся ні на мить, аби не пропустити можливості спілкування з Гамлетом. І так питання за питанням пробіг увесь час. Мені треба прощатися із загадковим героєм Шекспірової п’єси, а я все ще осмислюю відповіді, які отримав. Я вже майже не пам’ятаю нашого діалогу, бо сприймав його серцем, не головою. Я переконаний, що в той момент, коли мені буде потрібна хоч одна з відповідей на мої питання, вона спливе в моїй пам’яті.
Адже відблиск величної таїни, котру передав мені Гамлет не можливо загубити. І незалежно від того, була ця зустріч дійсністю чи плодом моєї уяви, я переконаний, що буду йти правильним шляхом, з врахуванням порад, даних мені Гамлетом.
Однозначно Гамлет є одним з найцікавіших та найтаємничіших персонажів творів Вільяма Шекспіра. Він точно мав би що розповісти та навчити. Я і сам був би не проти з ними поспілкуватися. Але, на жаль, нас роз’єднують не одні століття. Хоча ніхто не заборонить мені поринути в глибину віків, і ось я вже маю можливість поспілкуватися з Гамлетом.
В мене так багато питань, навіть важко сконцентруватися на діалозі. І так я беру себе в руки, відділяю серед кагали питань основні та сміливо поринаю в цікави діалог крізь століття.
Спершу хотілося б дізнатися його ставлення до нашого життя, його мети. Бо ж ми з вами живемо в добу, коли все виміряється кількістю грошей, довкола багато жорстокості, несправедливості, підлості. То як з цим всім впоратися, як не загубитися серед “дрібних” людей, котрі прагнуть позловтішатися, нажитися на чужих невдачах та задля своєї мети переступати через голови інших.
З цим потрібно боротися чи просто відступитися в сторону? Як ставитися до цього всього?
Я ставлю питання за питанням, не зупиняюся ні на мить, аби не пропустити можливості спілкування з Гамлетом. І так питання за питанням пробіг увесь час. Мені треба прощатися із загадковим героєм Шекспірової п’єси, а я все ще осмислюю відповіді, які отримав. Я вже майже не пам’ятаю нашого діалогу, бо сприймав його серцем, не головою. Я переконаний, що в той момент, коли мені буде потрібна хоч одна з відповідей на мої питання, вона спливе в моїй пам’яті.
Адже відблиск величної таїни, котру передав мені Гамлет не можливо загубити. І незалежно від того, була ця зустріч дійсністю чи плодом моєї уяви, я переконаний, що буду йти правильним шляхом, з врахуванням порад, даних мені Гамлетом.