Романи Вальтера Скотта поділяються на дві основні групи: перша, присвячена недалекому минулому Шотландії, а друга, основна група романів Скотта, присвячена минулому Англії і континентальних країн.
Вальтер Скотт є одним із найвеличніших письменників світової літератури. Бальзак розглядав його романи як зразки художньої досконалості, Стендаль вважав «батьком» сучасних романістів, Гете відзивався про нього найбільшим схваленням, Пушкін називав його «шотландським чарівником».
У романах Скотт розгортає незвичайно багатий і реалістичний типаж. Це ціла галерея шотландських найрізноманітніших соціальних шарів, але переважно типів дрібної буржуазії, селянства і декласованої бідноти. Персонажі Скотта виразно конкретні, розмовляють соковитою і живою народною мовою. Вони складають тло, яке можна порівняти лише з «фальстафівським тлом» Шекспіра. На цьому фоні чимало яскраво комедійного, але поряд із комічними фігурами багато плебейських персонажів художньо рівноправних із героями з вищих верств. У деяких романах — вони головні герої, в «Единбурзькій в'язниці» героїня — дочка дрібного селянина-орендатора. Скотт в порівнянні з «сентиментальною» літературою XVIII століття, робить наступний крок на шляху демократизації роману і в той же час дає живіші образи. Але частіше все ж головні герої — це молоді люди з вищого світу, умовно ідеалізовані, позбавлені життєвості.
Історизм Скотта не обмежується цією зовнішньою, плотською стороною. Кожен його роман заснований на певній концепції історичного процесу.
Втілення Вальтера Скотта
Объяснение:
Романи Вальтера Скотта поділяються на дві основні групи: перша, присвячена недалекому минулому Шотландії, а друга, основна група романів Скотта, присвячена минулому Англії і континентальних країн.
Вальтер Скотт є одним із найвеличніших письменників світової літератури. Бальзак розглядав його романи як зразки художньої досконалості, Стендаль вважав «батьком» сучасних романістів, Гете відзивався про нього найбільшим схваленням, Пушкін називав його «шотландським чарівником».
У романах Скотт розгортає незвичайно багатий і реалістичний типаж. Це ціла галерея шотландських найрізноманітніших соціальних шарів, але переважно типів дрібної буржуазії, селянства і декласованої бідноти. Персонажі Скотта виразно конкретні, розмовляють соковитою і живою народною мовою. Вони складають тло, яке можна порівняти лише з «фальстафівським тлом» Шекспіра. На цьому фоні чимало яскраво комедійного, але поряд із комічними фігурами багато плебейських персонажів художньо рівноправних із героями з вищих верств. У деяких романах — вони головні герої, в «Единбурзькій в'язниці» героїня — дочка дрібного селянина-орендатора. Скотт в порівнянні з «сентиментальною» літературою XVIII століття, робить наступний крок на шляху демократизації роману і в той же час дає живіші образи. Але частіше все ж головні герої — це молоді люди з вищого світу, умовно ідеалізовані, позбавлені життєвості.
Історизм Скотта не обмежується цією зовнішньою, плотською стороною. Кожен його роман заснований на певній концепції історичного процесу.