Багато відомих людей таких, як Альберт Еінштейн та Юджин Паттон були видатними науковцями у різних галузях знань. Науковцями було облегшено наше життя, наш побут було ними удосконаленно. За до науки люди змогли вивчити себе, свою анатомію та анатомію її довкілля.Наука відіграла важливу роль у нашому житті.
Жуль Верн жив у непростий, але дуже цікавій час. У Європі розвивається наука. Успіхи і досягнення науковців швидко втілюються в життя, змінюючи його на краще. Майбутній автор також поринає в науку. Спочатку сісти за підручники його примусив батько, а потім, зацікавившись, він сам із задоволенням здобуває фундаментальні знання.
Природний розум, отримані знання і безмежна фантазія перетворили простого адвоката Жуля Верна на всесвітньо відомого письменника. Він створив абсолютно новий літературний жанр.
Деякий час Жуль Верн працював в одному із журналів. Його завдання полягало в тому, щоб доступно і цікаво розповідати читачам про наукові відкриття. Саме тоді у письменника виникла ідея створити образ справжнього науковця. Свій задум він втілює в життя. У романі «П’ятнадцятирічний капітан» з’являється дивакуватий вчений, кузен Бенедикт. Мені здається, що Жуль Верн навмисне зображує його безпорадним, неуважним, щоб привернути до нього увагу читача. У свої 50 років Бенедикт забуває поїсти, не звертає уваги на свій одяг, бо єдине, що для нього важливо, — це ентомологія. Наука про комах поглинула його до останку. Бенедикт не помічав великих предметів, людей, але навіть найдрібніша комаха завжди привертала його увагу. Ентомологія не полишала кузена ні вдень, ні вночі. Відчуженість від реального життя, неуважність стали причиною того, що невеликий загін «Пілігрима» висаджується на узбережжі Африки, а не Америки. Отож причиною випробувань, які випали на долю героїв, стала ентомологія, яка поглинула свідомість та підсвідомість кузена Бенедикта. Та чи можна засуджувати за це вченого? Він настільки добра людина, готова завжди прийти на до що його навіть шкода. Виникає бажання до заспокоїти, розрадити.
Чого ж насправді хотів автор, створюючи образ кузена Бенедикта? Мені здається, що Жуль Верн хотів показати читачеві, що світ знань є безмежним, всепоглинаючим. А розвивати науку можуть лише ті люди, які віддають їй себе до останку і готові покласти своє життя на вівтар розвитку і прогресу в ім’я майбутнього.
Багато відомих людей таких, як Альберт Еінштейн та Юджин Паттон були видатними науковцями у різних галузях знань. Науковцями було облегшено наше життя, наш побут було ними удосконаленно. За до науки люди змогли вивчити себе, свою анатомію та анатомію її довкілля.Наука відіграла важливу роль у нашому житті.
Жуль Верн жив у непростий, але дуже цікавій час. У Європі розвивається наука. Успіхи і досягнення науковців швидко втілюються в життя, змінюючи його на краще. Майбутній автор також поринає в науку. Спочатку сісти за підручники його примусив батько, а потім, зацікавившись, він сам із задоволенням здобуває фундаментальні знання.
Природний розум, отримані знання і безмежна фантазія перетворили простого адвоката Жуля Верна на всесвітньо відомого письменника. Він створив абсолютно новий літературний жанр.
Деякий час Жуль Верн працював в одному із журналів. Його завдання полягало в тому, щоб доступно і цікаво розповідати читачам про наукові відкриття. Саме тоді у письменника виникла ідея створити образ справжнього науковця. Свій задум він втілює в життя. У романі «П’ятнадцятирічний капітан» з’являється дивакуватий вчений, кузен Бенедикт. Мені здається, що Жуль Верн навмисне зображує його безпорадним, неуважним, щоб привернути до нього увагу читача. У свої 50 років Бенедикт забуває поїсти, не звертає уваги на свій одяг, бо єдине, що для нього важливо, — це ентомологія. Наука про комах поглинула його до останку. Бенедикт не помічав великих предметів, людей, але навіть найдрібніша комаха завжди привертала його увагу. Ентомологія не полишала кузена ні вдень, ні вночі. Відчуженість від реального життя, неуважність стали причиною того, що невеликий загін «Пілігрима» висаджується на узбережжі Африки, а не Америки. Отож причиною випробувань, які випали на долю героїв, стала ентомологія, яка поглинула свідомість та підсвідомість кузена Бенедикта. Та чи можна засуджувати за це вченого? Він настільки добра людина, готова завжди прийти на до що його навіть шкода. Виникає бажання до заспокоїти, розрадити.
Чого ж насправді хотів автор, створюючи образ кузена Бенедикта? Мені здається, що Жуль Верн хотів показати читачеві, що світ знань є безмежним, всепоглинаючим. А розвивати науку можуть лише ті люди, які віддають їй себе до останку і готові покласти своє життя на вівтар розвитку і прогресу в ім’я майбутнього.