«Любов – це тоді, коли не потрібно казати слово «пробач» - ця фраза кілька разів згадується у романі Еріка Сігала і фактично його замикає. Особисто мені сподобалась історія молодих людей, які не зважаючи на труднощі знайшли своє щастя та любили одне одного. Я б не називала це шедевром, але прочитати – варто. Кохання – найбільше чудо світу, Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно. Якщо запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Люди, котрі кохають одне одного, завжди намагатимуться підтримувати вогонь своїх стосунків, робити добро одне для одного, ніколи не говорити "пробач", та ніколи не залишати одне одного в біді. Інакше– це не справжнє кохання.
«Любов – це тоді, коли не потрібно казати слово «пробач» - ця фраза кілька разів згадується у романі Еріка Сігала і фактично його замикає. Особисто мені сподобалась історія молодих людей, які не зважаючи на труднощі знайшли своє щастя та любили одне одного. Я б не називала це шедевром, але прочитати – варто. Кохання – найбільше чудо світу, Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно. Якщо запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Люди, котрі кохають одне одного, завжди намагатимуться підтримувати вогонь своїх стосунків, робити добро одне для одного, ніколи не говорити "пробач", та ніколи не залишати одне одного в біді. Інакше– це не справжнє кохання.