Улюблений багатьма письменник двадцятого століття Михайло Булгаков є, по своїй суті, містичним автором, так як він часто пророкував в своїх творах. В іронічній повісті «Собаче серце» автор дав волю уяві, думаючи, що твір ніколи не буде надруковано. У своєму творі Булгаков відкрито показав до чого можуть привести наслідки революції.
Письменник гостро показує державний і соціальний устрій двадцятих років. У першій частині повісті автор показує досить симпатичного пса Шарика, який незаслужено страждає від злих людей навколо. Песик досить розумний і не позбавлений розуму. Наприклад, він любить письменника графа Толстого, а злих людей ненавидить. Шарик розсудливо міркує і розділяє такі поняття як:
«товариш»;
«громадянин»;
«пан».
Потім Булгаков вводить читача в життя відомого професора Пилипа Пилиповича Преображенського і доктора Борменталя. Вони яскраві представники інтелігенції, які, згідно з автором, живуть виключно морально.
Після експерименту з пересадки гіпофіза, професор Преображенський з бездомного пса Шарика і загиблого в шинкарській бійці чоловіка робить нову людину, якій в подальшому дають ім’я Поліграф Поліграфович Шариков.
Але нова істота проявляє далеко не почуття сина до професора. Новоспечений Шариков поступово стаючи людиною, вказує професору на суспільну нерівність. Михайло Опанасович Булгаков у повісті протиставляє Шарикова і Преображенського. Новий світ і старий. Але Шариков у нього – це не просто пролетар, це швидше за все ті нероби, які стали на чолі революції, бажаючи відкусити свій шматок від чужого.
Головним учителем Шарикова стає Швондер.
Незважаючи на всі зусилля професора і доктора Борменталя, Шариков слухає одного Швондера, який, в свою чергу, робить все, щоб підопічного направити на шлях загибелі, катастрофи. Булгаков не тільки іронізував, але і показав до чого може привести влада тих, хто був «ніким», а потім став «всім». Адже програма, спрямована на рівність кожного члена суспільства дозволяла взяти і поділити все порівну.
У повісті забавно показується, як Швондер безуспішно (так як у Професора виявився значний покровитель) намагався розселити у семикімнатній квартирі своїх «товаришів», а на питання Преображенського, де він повинен вживати їжу, нехитро відповідає, що в їдальні.
Улюблений багатьма письменник двадцятого століття Михайло Булгаков є, по своїй суті, містичним автором, так як він часто пророкував в своїх творах. В іронічній повісті «Собаче серце» автор дав волю уяві, думаючи, що твір ніколи не буде надруковано. У своєму творі Булгаков відкрито показав до чого можуть привести наслідки революції.
Письменник гостро показує державний і соціальний устрій двадцятих років. У першій частині повісті автор показує досить симпатичного пса Шарика, який незаслужено страждає від злих людей навколо. Песик досить розумний і не позбавлений розуму. Наприклад, він любить письменника графа Толстого, а злих людей ненавидить. Шарик розсудливо міркує і розділяє такі поняття як:
«товариш»;
«громадянин»;
«пан».
Потім Булгаков вводить читача в життя відомого професора Пилипа Пилиповича Преображенського і доктора Борменталя. Вони яскраві представники інтелігенції, які, згідно з автором, живуть виключно морально.
Після експерименту з пересадки гіпофіза, професор Преображенський з бездомного пса Шарика і загиблого в шинкарській бійці чоловіка робить нову людину, якій в подальшому дають ім’я Поліграф Поліграфович Шариков.
Але нова істота проявляє далеко не почуття сина до професора. Новоспечений Шариков поступово стаючи людиною, вказує професору на суспільну нерівність. Михайло Опанасович Булгаков у повісті протиставляє Шарикова і Преображенського. Новий світ і старий. Але Шариков у нього – це не просто пролетар, це швидше за все ті нероби, які стали на чолі революції, бажаючи відкусити свій шматок від чужого.
Головним учителем Шарикова стає Швондер.
Незважаючи на всі зусилля професора і доктора Борменталя, Шариков слухає одного Швондера, який, в свою чергу, робить все, щоб підопічного направити на шлях загибелі, катастрофи. Булгаков не тільки іронізував, але і показав до чого може привести влада тих, хто був «ніким», а потім став «всім». Адже програма, спрямована на рівність кожного члена суспільства дозволяла взяти і поділити все порівну.
У повісті забавно показується, як Швондер безуспішно (так як у Професора виявився значний покровитель) намагався розселити у семикімнатній квартирі своїх «товаришів», а на питання Преображенського, де він повинен вживати їжу, нехитро відповідає, що в їдальні.
Объяснение: