Повітряні змії—книга одного з найбільш популярних світових класиків. Ромен Ґарі (справжнє ім'я Роман Кацев) написав її незадовго до самогубства в 1980 році,незабаром після своєї грандіозної літературної містифікації, коли під псевдонімом Еміль Ажар він — єдиний в історії письменник — вдруге нагороджений Гонкурівською премією.
Роман «Повітряні змії» з’явився тоді, коли у світовій літературі розвивалася традиція широко використовувати алюзію.
У сюжетних лініях роману проглядають уже відомі в історії та літературі розповіді. Наприклад, кохання Людо і Ліли нагадує кохання Наполеона і Марії Валевської чи Шопена і Жорж Санд. Не випадково ж Ліла читає твори Жорж Санд, а молодий музикант Бруно закохується в неї.
Культурно-історичні зв’язки Франції, Польщі, Німеччини представлено в образі німецького офіцера Ганса фон Шведе, родича Броницьких, який прагнув чинити благородно, як лицар і герой німецьких романтиків (дуель з Людо, замах на Гітлера), та після невдачі вкоротив собі віку. Ганс кохав без взаємності свою кузину-полячку, і це зближує його образ із великим Гейне. У «Книзі пісень» німецького поета провідною була тема нерозділеного кохання, і саме з цією книгою знаходять тіло Ганса після самогубства.
Важливу роль відіграє у творі образ Амбруаза Флері, схожого на Дон Кіхота. Амбруаза теж вважали божевільним, його захоплення
повітряними зміями подібне до поєдинків іспанського лицаря з вітряками, і до кінця життя він залишається вірним своїм переконанням. Повітряні змії Амбруаза Флері мають свої назви, наприклад, «Монтень», «Дідро», тому подібні до книжок і картин. Так майстер прагне зберігати історичну пам’ять, яка допомагає боротися і залишатися людиною. У часи війни гуманіст і патріот Флері запускає зміїв на знак протесту та як символ віри й надії. Не менш цікавий образ Марселена Дюпра. Він прагне, аби його ресторан залишався острівцем миру і спокою, тому завжди доглядає його, як Маленький принц із казки Сент-Екзюпері доглядає свою планету.
Гарі вважає справжніми патріотами тих, хто у боротьбі дотримується принципів гуманізму. Про це свідчать ряд епізодів роману. Один — коли французи видають німцям Ганса, який був союзником у їхній боротьбі з нацизмом. Інший — коли публічно карають Лілу за колабораціонізм, хоча вона й підмовляла загарбників та була патріоткою. Подібна дво- плановість була вже розроблена у творах Гофмана.
Роман «Повітряні змії» з’явився тоді, коли у світовій літературі розвивалася традиція широко використовувати алюзію.
У сюжетних лініях роману проглядають уже відомі в історії та літературі розповіді. Наприклад, кохання Людо і Ліли нагадує кохання Наполеона і Марії Валевської чи Шопена і Жорж Санд. Не випадково ж Ліла читає твори Жорж Санд, а молодий музикант Бруно закохується в неї.
Культурно-історичні зв’язки Франції, Польщі, Німеччини представлено в образі німецького офіцера Ганса фон Шведе, родича Броницьких, який прагнув чинити благородно, як лицар і герой німецьких романтиків (дуель з Людо, замах на Гітлера), та після невдачі вкоротив собі віку. Ганс кохав без взаємності свою кузину-полячку, і це зближує його образ із великим Гейне. У «Книзі пісень» німецького поета провідною була тема нерозділеного кохання, і саме з цією книгою знаходять тіло Ганса після самогубства.
Важливу роль відіграє у творі образ Амбруаза Флері, схожого на Дон Кіхота. Амбруаза теж вважали божевільним, його захоплення
повітряними зміями подібне до поєдинків іспанського лицаря з вітряками, і до кінця життя він залишається вірним своїм переконанням. Повітряні змії Амбруаза Флері мають свої назви, наприклад, «Монтень», «Дідро», тому подібні до книжок і картин. Так майстер прагне зберігати історичну пам’ять, яка допомагає боротися і залишатися людиною. У часи війни гуманіст і патріот Флері запускає зміїв на знак протесту та як символ віри й надії. Не менш цікавий образ Марселена Дюпра. Він прагне, аби його ресторан залишався острівцем миру і спокою, тому завжди доглядає його, як Маленький принц із казки Сент-Екзюпері доглядає свою планету.
Гарі вважає справжніми патріотами тих, хто у боротьбі дотримується принципів гуманізму. Про це свідчать ряд епізодів роману. Один — коли французи видають німцям Ганса, який був союзником у їхній боротьбі з нацизмом. Інший — коли публічно карають Лілу за колабораціонізм, хоча вона й підмовляла загарбників та була патріоткою. Подібна дво- плановість була вже розроблена у творах Гофмана.
Прости что так много!^^