Прислів'я байки жаба і віл

Жаба, на лузі побачивши Вола,

Затіяла сама в дородстві з ним зрівнятися:

Вона заздрісна була.

І ну стовбурчитися, пихкати і надуватися.

"Дивись-но, квакушка, що, буду ль я з нього?»

Подрузі каже. "Ні, кумушка, далеко!» —

"Гляди ж, як тепер роздуюсь я широко.

Ну, яке?

Чи поповнилася я?— - "Майже нічого".—

"Ну, як тепер?— - "Все те ж". Пихкала та пихкала

І скінчила моя витівниця на тому,

Що, не зрівнялися з Волом,

З натуги лопнула і-околіла.

***

Приклад такий на світі не один:

І диво чи, коли жити хоче ме

щанин,

Як іменитий громадянин,

А сошка дрібна, як знатний дворянин?

Объяснение: