Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: “Привіт!”, звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об’єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням до один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках багато уваги приділяється урокам.
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці
та проведенні різних вечорів, концертів, змагань. Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то якою буде шкільна дружба, – повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного.
Бути дружним класом – це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси – і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Дружний клас – це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги,
а й вміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на до однокласнику. Або у хвилини щастя – чи то день народження, чи якась особиста перемога, – щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, влаштувавши класне свято. А ще дружний клас – це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас – це коли багато “я” зливаються в одне “ми”, як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!
Дружба у нашому класі
Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: “Привіт!”, звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об’єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням до один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках багато уваги приділяється урокам.
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці
та проведенні різних вечорів, концертів, змагань. Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то якою буде шкільна дружба, – повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного.
Бути дружним класом – це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси – і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Дружний клас – це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги,
а й вміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на до однокласнику. Або у хвилини щастя – чи то день народження, чи якась особиста перемога, – щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, влаштувавши класне свято. А ще дружний клас – це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас – це коли багато “я” зливаються в одне “ми”, як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!