Злочин і кара" — один із найкращих романів достоєвського. створювався твір в умовах страшенних злиднів. він складається із шести частин з епілогом. одна частина — опис героя раскольникова і його шлях до злочину. решта п'ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. петербург у романі — "дійова особа". образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. на думку порфирія петровича, "середовище" для злочину має велике значення. раскольников, який живе в такому середовищі, переконується, що люди діляться на "звичайних" і "незвичайних". "звичайні — ,це матеріал, що слугує лише для зародження подібних до себе". "незвичайна" людина має право дозволити своєму сумлінню переступити через "інші перепони". можна йти до своєї мети і без жертв. але якщо і проллється безвинна кров за давній закон, то родіон раскольников це не заперечує. перші зберігають світ і збільшують його кількісно, другі зрушують світ і ведуть його до мети. раскольников довго розмірковує, на який бруд спроможне його серце. він відкидає погані думки, думає, що це від недоїдання. а після прогулянок брудними вулицями, "відвідування пивної" і випадково підслуханої розмови, яка збігається з його думками, він став готуватись до злочину. раскольников хотів довести собі й іншим, що він "не тварь тремтяча", а природжений володар долі. раскольников скоїв злочин.
петербург у романі — "дійова особа". образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. на думку порфирія петровича, "середовище" для злочину має велике значення. раскольников, який живе в такому середовищі, переконується, що люди діляться на "звичайних" і "незвичайних". "звичайні — ,це матеріал, що слугує лише для зародження подібних до себе". "незвичайна" людина має право дозволити своєму сумлінню переступити через "інші перепони". можна йти до своєї мети і без жертв. але якщо і проллється безвинна кров за давній закон, то родіон раскольников це не заперечує. перші зберігають світ і збільшують його кількісно, другі зрушують світ і ведуть його до мети.
раскольников довго розмірковує, на який бруд спроможне його серце. він відкидає погані думки, думає, що це від недоїдання. а після прогулянок брудними вулицями, "відвідування пивної" і випадково підслуханої розмови, яка збігається з його думками, він став готуватись до злочину. раскольников хотів довести собі й іншим, що він "не тварь тремтяча", а природжений володар долі. раскольников скоїв злочин.