На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухарська сіль тощо). Крохмаль застосовувався для склеювання папірусу, яєчний білок — для склеювання виробів, бджолиний віск — для виготовлення фарб, покриття табличок для письма, виготовлення засобів догляду за меблями. Пурпур, індиго, хну використовували для фарбування волосся, а також бавовни, шовку, льону, вовни. У побуті знайшли застосування гіпс, лаки для розпису на стінах. До речі, яскраві зображення на стінах печер та прадавніх будівель збереглися й до наших часів. Багато секретів натуральних барвників загубилося в часі, але деякі збереглися і використовуються у наш час при виготовленні килимів та рушників народними майстрами. У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат. Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва. Звичайно, кожна, знов створена синтетична речовина, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дії. І все ж, велика кількість цих речовин є джерелами вивільнення у повітря продуктів, що здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет. За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків при поводженні людини з отруйними речовинами постійно росте, а особливо за останні 30 років. Їх причиною є сильнодіючі сполуки, наприклад, сірчана та оцтова кислоти, отруєння ліками, алкоголь і наркотичні речовини і лише останнє місце посідають випадки отруєння препаратами побутової хімії.
На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухарська сіль тощо). Крохмаль застосовувався для склеювання папірусу, яєчний білок — для склеювання виробів, бджолиний віск — для виготовлення фарб, покриття табличок для письма, виготовлення засобів догляду за меблями. Пурпур, індиго, хну використовували для фарбування волосся, а також бавовни, шовку, льону, вовни. У побуті знайшли застосування гіпс, лаки для розпису на стінах. До речі, яскраві зображення на стінах печер та прадавніх будівель збереглися й до наших часів. Багато секретів натуральних барвників загубилося в часі, але деякі збереглися і використовуються у наш час при виготовленні килимів та рушників народними майстрами. У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат. Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва. Звичайно, кожна, знов створена синтетична речовина, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дії. І все ж, велика кількість цих речовин є джерелами вивільнення у повітря продуктів, що здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет. За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків при поводженні людини з отруйними речовинами постійно росте, а особливо за останні 30 років. Їх причиною є сильнодіючі сполуки, наприклад, сірчана та оцтова кислоти, отруєння ліками, алкоголь і наркотичні речовини і лише останнє місце посідають випадки отруєння препаратами побутової хімії.
Цукор - C12H22O11 Крохмаль - (C6H10O5) n