Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток
У кристалічних речовинах атоми, молекули та йони розташовані упорядковано, на певних відстанях. Таке закономірне розташування частинок у кристалах називають кристалічною граткою. Залежності від того, які частинки знаходяться у вузлах цієї гратки, розрізняють йонні, атомні та молекулярні кристалічні гратки. Відомі також і металічні кристалічні гратки.
Йонні кристалічні гратки характерні для сполук з іонним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться протилежно заряджені йони. Сили міжіонної взаємодії є досить значними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки є нелеткими, твердими, тугоплавкими, їх розчини та розплави проводять електричний струм. Типовими представниками таких сполук є солі, наприклад, натрій хлорид, калій нітрат та інші.
Атомні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться окремі атоми, зв’язані ковалентними зв’язками. Усі зв’язки є рівноцінними та міцними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки характеризуються великою твердістю, високими температурами плавлення, хімічною інертністю. Такий тип кристалічної гратки характерний для алмазу, силіцій (IV) оксиду, бору.
Молекулярні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться неполярні або полярні молекули. Унаслідок слабких сил взаємодії речовини з таким типом кристалічної гратки мають незначну твердість, низькі температури плавлення та кипіння, характеризуються леткістю. Такий тип кристалічної гратки характерний для кисню, йоду, води, глюкози, спиртів, нафталіну.
Таким чином, існує певний зв’язок між типом кристалічної гратки та фізичними властивостями речовини. Тому, якщо відома будова речовини, то можна прогнозувати її властивості та, навпаки, якщо відомі властивості речовини, то можна визначити її будову.
Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток
У кристалічних речовинах атоми, молекули та йони розташовані упорядковано, на певних відстанях. Таке закономірне розташування частинок у кристалах називають кристалічною граткою. Залежності від того, які частинки знаходяться у вузлах цієї гратки, розрізняють йонні, атомні та молекулярні кристалічні гратки. Відомі також і металічні кристалічні гратки.
Йонні кристалічні гратки характерні для сполук з іонним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться протилежно заряджені йони. Сили міжіонної взаємодії є досить значними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки є нелеткими, твердими, тугоплавкими, їх розчини та розплави проводять електричний струм. Типовими представниками таких сполук є солі, наприклад, натрій хлорид, калій нітрат та інші.
Атомні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться окремі атоми, зв’язані ковалентними зв’язками. Усі зв’язки є рівноцінними та міцними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки характеризуються великою твердістю, високими температурами плавлення, хімічною інертністю. Такий тип кристалічної гратки характерний для алмазу, силіцій (IV) оксиду, бору.
Молекулярні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться неполярні або полярні молекули. Унаслідок слабких сил взаємодії речовини з таким типом кристалічної гратки мають незначну твердість, низькі температури плавлення та кипіння, характеризуються леткістю. Такий тип кристалічної гратки характерний для кисню, йоду, води, глюкози, спиртів, нафталіну.
Таким чином, існує певний зв’язок між типом кристалічної гратки та фізичними властивостями речовини. Тому, якщо відома будова речовини, то можна прогнозувати її властивості та, навпаки, якщо відомі властивості речовини, то можна визначити її будову.