У другій половині ХІХ ст. було відомо понад 60 хімічних елементів. Властивості простих речовин (тих, які вдалось виділити у чистому вигляді) і їх сполук необхідно було систематизувати.
При спробах класифікувати відомі елементи за основу брались схожі властивості, атомна маса і валентність, на основі яких елементи об’єднували в групи.
Так на основі схожості властивостей, А.Лавуаз’є та І. Берцеліус класифікували елементи на метали і неметали.
Найближче до відкриття періодичного закону підійшов Л. Мейєр. Він опублікував таблицю (1864 р.), у якій 44 із 64 відомих елементів розмістив у шести групах згідно зростання атомних мас і їх вищій валентності за Гідрогеном. Основними недоліками таблиці Мейєра були відсутність наукової класифікації елементів і відсутність місця для нових елементів.
Выпишешь самое главное
Объяснение:
5.1. Перші спроби класифікації хімічних елементів
У другій половині ХІХ ст. було відомо понад 60 хімічних елементів. Властивості простих речовин (тих, які вдалось виділити у чистому вигляді) і їх сполук необхідно було систематизувати.
При спробах класифікувати відомі елементи за основу брались схожі властивості, атомна маса і валентність, на основі яких елементи об’єднували в групи.
Так на основі схожості властивостей, А.Лавуаз’є та І. Берцеліус класифікували елементи на метали і неметали.
Найближче до відкриття періодичного закону підійшов Л. Мейєр. Він опублікував таблицю (1864 р.), у якій 44 із 64 відомих елементів розмістив у шести групах згідно зростання атомних мас і їх вищій валентності за Гідрогеном. Основними недоліками таблиці Мейєра були відсутність наукової класифікації елементів і відсутність місця для нових елементів.