найдавнішим осередком цивілізації в європі був острів крит. час виникнення мінойськоі цивілізації - межа ііі-іі тис. до н.е. у цей час на криті з'являються химерні споруди — палаци. головна резиденція правителів знаходилася в кносі. тут же жив легендарний владика криту — цар мінос. греки називали палац міноса "лабіринтом". незважаючи на видиму внутрішню хаотичність будівлі, палац справляв враження цілісного архітектурного ансамблю. у палаці було все необхідне для спокійного й зручного життя його мешканців. будівельники палацу передбачили навіть водопровід, каналізацію, систему вентиляції й освітлення. під час розкопок кноського палацу археологи знайшли багато різноманітних творів мистецтва й художнього ремесла, виконаних з великим смаком і майстерністю. це свідчило про високий рівень розвитку гончарства, ювелірної справи, живопису та ін. центральною фігурою мінойського пантеону була велика богиня — "володарка". поруч з великою богинею, утіленням жіночності й материнства, символом вічного відновлення природи знаходилося божество, що уособлювало в собі руйнівні сили природи — грізну стихію землетрусу, силу розбурханого моря. ці явища у свідомості мінойців були пов'язані з образом могутнього й лютого бога — бика. на деяких мінойських печатках божественний бик зображений у вигляді фантастичної істоти з бичачою головою, що відразу ж нагадує нам більш пізній грецький міф про мінотавра. релігія відігравала величезну роль у житті мінойського суспільства, свій відбиток абсолютно на всі сфери його духовної і практичної діяльності. вищою монархічною владою була "теократія" (один з різновидів монархії, коли світська й духовна влада належать одній і тій же особі). цар вважалася особою священною й недоторканною. на той час крит був високорозвиненою державою, де споруджувалися мости, зрошувальні канали, прокладалися дороги, водопроводи. при цьому обов'язково здійснювався державний облік у всіх сферах за глиняних табличок. мінойська держава мала широкі торговельні зв'язки з єгиптом, сирією та іншими країнами. колонії і торгові факторії виникали на островах кікладського архіпелагу, на острові родос і навіть на узбережжі малої азії, у районі мілета. розквіт мінойської цивілізації припадає на xvi-xv ст. до н.е. у середині xv ст. до н. е. крит пережив катастрофу, рівної якій острів не знав за всю свою багатовікову історію. майже всі палаци й поселення були зруйновані, уцілілі мешканці покинули благодатний колись край, запустіння прийшло сюди на тисячоліття. після такого удару мінойська культура вже не змогла більше ніколи відродитися. одні вчені вважають, що загибель мінойської держави була наслідком виверження вулкана на острові фера. інші вчені схиляються до думки, шо винуватцями катастрофи були греки-ахейці, які вторглися на крит з материкової греції.
мінойська цивілізація
найдавнішим осередком цивілізації в європі був острів крит. час виникнення мінойськоі цивілізації - межа ііі-іі тис. до н.е. у цей час на криті з'являються химерні споруди — палаци. головна резиденція правителів знаходилася в кносі. тут же жив легендарний владика криту — цар мінос. греки називали палац міноса "лабіринтом". незважаючи на видиму внутрішню хаотичність будівлі, палац справляв враження цілісного архітектурного ансамблю. у палаці було все необхідне для спокійного й зручного життя його мешканців. будівельники палацу передбачили навіть водопровід, каналізацію, систему вентиляції й освітлення. під час розкопок кноського палацу археологи знайшли багато різноманітних творів мистецтва й художнього ремесла, виконаних з великим смаком і майстерністю. це свідчило про високий рівень розвитку гончарства, ювелірної справи, живопису та ін. центральною фігурою мінойського пантеону була велика богиня — "володарка". поруч з великою богинею, утіленням жіночності й материнства, символом вічного відновлення природи знаходилося божество, що уособлювало в собі руйнівні сили природи — грізну стихію землетрусу, силу розбурханого моря. ці явища у свідомості мінойців були пов'язані з образом могутнього й лютого бога — бика. на деяких мінойських печатках божественний бик зображений у вигляді фантастичної істоти з бичачою головою, що відразу ж нагадує нам більш пізній грецький міф про мінотавра. релігія відігравала величезну роль у житті мінойського суспільства, свій відбиток абсолютно на всі сфери його духовної і практичної діяльності. вищою монархічною владою була "теократія" (один з різновидів монархії, коли світська й духовна влада належать одній і тій же особі). цар вважалася особою священною й недоторканною. на той час крит був високорозвиненою державою, де споруджувалися мости, зрошувальні канали, прокладалися дороги, водопроводи. при цьому обов'язково здійснювався державний облік у всіх сферах за глиняних табличок. мінойська держава мала широкі торговельні зв'язки з єгиптом, сирією та іншими країнами. колонії і торгові факторії виникали на островах кікладського архіпелагу, на острові родос і навіть на узбережжі малої азії, у районі мілета. розквіт мінойської цивілізації припадає на xvi-xv ст. до н.е. у середині xv ст. до н. е. крит пережив катастрофу, рівної якій острів не знав за всю свою багатовікову історію. майже всі палаци й поселення були зруйновані, уцілілі мешканці покинули благодатний колись край, запустіння прийшло сюди на тисячоліття. після такого удару мінойська культура вже не змогла більше ніколи відродитися. одні вчені вважають, що загибель мінойської держави була наслідком виверження вулкана на острові фера. інші вчені схиляються до думки, шо винуватцями катастрофи були греки-ахейці, які вторглися на крит з материкової греції.