Образ українського села зазвичай пов’язують із глиняними хатами у квітучих садках. Життя селян у XVII-XVIII століттях здебільшого було таким самим, як і в попередні часи. Основним заняттям залишалося землеробство, зокрема вирощування жита і пшениці, гречки, проса, ячменю, вівса, гороху, квасолі, коноплі, маку, льону. Значною частиною селянського господарства були городи і фруктові садки. Ярмарку в селі чекають і старе, і мале, і чоловіки, і жінки. Дітвора за півроку, навіть за цілий рік готується до ярмарку: діставши від хрещеного батька на святвечір одну або дві, іноді й три копійки, хлопчик бережно загортає свій скарб у ганчірочку, потайки від усіх закопує його десь у землі чи садку під яблунькою і жде не діждеться того найщасливішого дня, коли у село понаїде купців на ярмарок із солодкими пряниками, цукерками, смачними ріжками, щоб проміняти свої заповідні грошенята на ні з чим незрівнянні ласощі!
