Колізе́й (раніше Амфітеатр Флавіїв ) — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності.Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав близько 50000 глядачів.Будівництво цієї споруди розпочато імператором Ве аном після його перемог в Юдеї і закінчено у 80 р. н. е. імператором Титом, який ознаменував його відкриття влаштуванням ігор, що тривали сто днів і коштували життя багатьом сотням гладіаторів і 5 тисячам диких звірів. Спочатку Колізей називався, за родовим іменем згаданих імператорів, амфітеатром Флавіїв, нинішня назва закріпилася за ним згодом, починаюи з VIII століття, і походить або від колосальності його розміру, або від того, що поблизу від нього стояла гігантська статуя, споруджена Нероном на честь самого себе.Довгий час Колізей був для жителів Рима та гостей міста головним місцем розважальних видовищ, таких як боїгладіаторів, цькування диких звірів, морські битви (навмахії). Попри усталену думку, що в Колізеї страчувалихристиян, останні дослідження указують на те, що це був міф[джерело?], створений католицькою церквою в подальші роки. При імператорові Макріні цирк сильно постраждав від пожежі, але був реставрований за наказомАлександра Севера. У 248 імператор Філіпп ще святкував в ньому тисячоліття Рима. Гонорій в 405 заборонив гладіаторські бої як несумісні з духом християнства, яке було запроваджено після Костянтина Великого панівною релігією римської імперії; проте, цькування звірів продовжували відбуватися в Колізеї до смерті Феодосія Великого. Після цього для Флавійового амфітеатру наступили сумні часи.
Колізе́й (раніше Амфітеатр Флавіїв ) — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності.Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав близько 50000 глядачів.Будівництво цієї споруди розпочато імператором Ве аном після його перемог в Юдеї і закінчено у 80 р. н. е. імператором Титом, який ознаменував його відкриття влаштуванням ігор, що тривали сто днів і коштували життя багатьом сотням гладіаторів і 5 тисячам диких звірів. Спочатку Колізей називався, за родовим іменем згаданих імператорів, амфітеатром Флавіїв, нинішня назва закріпилася за ним згодом, починаюи з VIII століття, і походить або від колосальності його розміру, або від того, що поблизу від нього стояла гігантська статуя, споруджена Нероном на честь самого себе.Довгий час Колізей був для жителів Рима та гостей міста головним місцем розважальних видовищ, таких як боїгладіаторів, цькування диких звірів, морські битви (навмахії). Попри усталену думку, що в Колізеї страчувалихристиян, останні дослідження указують на те, що це був міф[джерело?], створений католицькою церквою в подальші роки. При імператорові Макріні цирк сильно постраждав від пожежі, але був реставрований за наказомАлександра Севера. У 248 імператор Філіпп ще святкував в ньому тисячоліття Рима. Гонорій в 405 заборонив гладіаторські бої як несумісні з духом християнства, яке було запроваджено після Костянтина Великого панівною релігією римської імперії; проте, цькування звірів продовжували відбуватися в Колізеї до смерті Феодосія Великого. Після цього для Флавійового амфітеатру наступили сумні часи.