Релігія в Китаї відрізняється плюралізмом з початку історії країни. Жодна з релігій не є панівною. Китайські релігії не вимагають безумовної відданості. Одна людина може бути віруючим в кілька релігій відразу. Деякі вчені сумніваються в правильності застосування терміна «релігія» до буддизму, даосизму і конфуціанства, і використовують терміни «духовні практики», «системи правил» і «філософські школи». Питання про те, що в Китаї вважати релігією і що вважати релігійним, є предметом для обговорень. Буддизм залишається найпопулярнішою релігією в Китаї з моменту його появи в Китаї в I столітті н. е. Іншою популярною релігійною групою є китайська народна релігія, включаючи даосизм, поклоніння місцевим божествам, духам, героям, предкам і персонажам міфології. Конфуціанство популярно серед освічених людей. У країну були принесені також християнство та іслам З приходом до влади комуністичної партії в 1949 році, атеїзм став офіційною ідеологією, релігії стали сприйматися як пережитки, а християнство - як інструмент західного колоніалізму. В ході реформ 1980-хх. років були надані певні релігійні свободи, а традиційні релігії, як буддизм і даосизм, офіційно підтримуватися як невід'ємних елементів китайської культури.
Буддизм залишається найпопулярнішою релігією в Китаї з моменту його появи в Китаї в I столітті н. е. Іншою популярною релігійною групою є китайська народна релігія, включаючи даосизм, поклоніння місцевим божествам, духам, героям, предкам і персонажам міфології. Конфуціанство популярно серед освічених людей. У країну були принесені також християнство та іслам
З приходом до влади комуністичної партії в 1949 році, атеїзм став офіційною ідеологією, релігії стали сприйматися як пережитки, а християнство - як інструмент західного колоніалізму. В ході реформ 1980-хх. років були надані певні релігійні свободи, а традиційні релігії, як буддизм і даосизм, офіційно підтримуватися як невід'ємних елементів китайської культури.