Шлюб у Стародавньому Вавилоні укладався за домовленістю між батьками нареченого та нареченої . Коли донька одружувалася, батько давав їй посаг, який у Вавилоні мав назву «шерікту». Одержавши його, донька втрачала право на спадкування майна батька після його смерті. Хоча шерікту вважалося власністю дружини, ним фактично користувався її чоловік, а після смерті цієї жінки – їх діти. Коли жінка помирала, не народивши дітей, чоловік був зобов’язаним повернути шерікту її батькові, а той у свою чергу повертав чоловікові викупну плату (її чоловік виплачував батькові дружини перед шлюбом). Посаг повертався у користування дружини у випадку смерті чоловіка, а також при розлученні з ініціативи чи вини чоловіка, її безплідності чи хвороби. Чоловік ставав повноправним власником шерікту, якщо причиною розлучення була негідна поведінка його дружини .
