Відсутність Лютера не зупинила розвиток Реформації, яка вже здобула безліч прибічників. До неї долучились усі верстви німецького населення -дворянство, бюргерство, селянство. Країною прокотилася хвиля міських повстань, у ході яких громили церкви, монастирі, знищували ікони і статуї, нападали на монахів та священиків. Почавши з реформи церкви, міська біднота і селянство сподівались оновити світ і встановити в ньому справедливість.
У полум'ї селянської боротьби, ці ідеї знайшли гарячу підтримку проповідника Томаса Мюнцера (бл. 1489-1525) - колишнього послідовника, а згодом непримиренного противника Лютера. «Взяти молот у руки і вдарити по старому світові» — такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Проповідник казав, що священики збивають з глузду простих людей, а «безбожні тирани» — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: «Не вкради!» Дворян не турбує становище народу, вони діють проти християнської віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших необхідно стратити, а їхні замки - зрівняти з землею. Тільки тоді запанують злагода і любов
Відсутність Лютера не зупинила розвиток Реформації, яка вже здобула безліч прибічників. До неї долучились усі верстви німецького населення -дворянство, бюргерство, селянство. Країною прокотилася хвиля міських повстань, у ході яких громили церкви, монастирі, знищували ікони і статуї, нападали на монахів та священиків. Почавши з реформи церкви, міська біднота і селянство сподівались оновити світ і встановити в ньому справедливість.
У полум'ї селянської боротьби, ці ідеї знайшли гарячу підтримку проповідника Томаса Мюнцера (бл. 1489-1525) - колишнього послідовника, а згодом непримиренного противника Лютера. «Взяти молот у руки і вдарити по старому світові» — такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Проповідник казав, що священики збивають з глузду простих людей, а «безбожні тирани» — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: «Не вкради!» Дворян не турбує становище народу, вони діють проти християнської віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших необхідно стратити, а їхні замки - зрівняти з землею. Тільки тоді запанують злагода і любов