Суд в середньовічній європі поступово став становим, тобто для кожної верстви суспільства (дворянства, духовенства, міщан) існував свій суд. тільки селяни не окремих органів судочинства, а підлягали судової влади своїх сеньйорів. вищим суддею був король. якщо справа виявлялася занадто заплутаною, він звертався за до віри в «божественну справедливість» - призначав так званий «божий суд». наприклад, для лицарів це був поєдинок. часто суд виявляв правих і винуватих за ордалій - випробувань окропом, вогнем, розпеченим залізом.
