Чингісхан—монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206–1227р) Монгольської імперії, другої за площею імперії у всесвітній історії. Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізидів. Протягом 1186–1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного розподілу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєи. 1218 року знищив ханство каракиданів у Середній Азії, а протягом 1219-1221 років завоював мусульманський Хорезм . 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, його вважали засновником цієї династії та її першим імператором. У Монгол ії та Китаї вшановується як національний герой. Його зобразили на банкнотах Монголії номіналом у 1000, 5000 та 10000 тугриків.
