Опришківський рух у Карпатах і на Підгір'ї відомий став після втрати державності. Що це був відважний люд, сказано вже в наших хроніках: «І пішов Олег на Греків, а Ігоря оставив у Києві; зібрав він чимало Варягів, Словенів, Чуді, Кривичів, і Мерю, і Деревлян, Радимичів і Полян, Сіверян і В'ятичів і ХОРВАТІВ і ДУЛ1Б1В і ТИВЕРЦІВ». І саме з оцих Білих Хорватів та інших племен Західної України творилися княжі дружини, а після втрати державності — опришківські ватаги. Годі сказати точно, в якому році виникла ота перша ватага повстанців; чи, як у горах казали, опришків. Записано, що отаман Муха вже 1490 року зібрав біля себе ватагу одчайдухів, що не хотіли коритися польському насиллю і збройно мстився на наїзниках. Він вийшов зі своїм загоном з Буковини, що була тоді під владою молдавських господарів. Повстанців було кілька тисяч. Муха завоював деякі міста, як от Снятии і Галич. Ситуація була така небезпечна, що польський король був змушений збирати військо та ще й найняти собі до прусських жовнірів. Вкінці Муху і його повстанців розбито під Рогатином, але він утік. Перегодя він ще раз робив спробу повстання, але був схоплений зрадою і помер у краківській тюрмі.
