Десь у I століття нашої ери азійськими степами гуляла ціла конфедерація кочових племен хунну. Розбишаки були настільки впевнені в собі, що небезуспішно докучали могутній китайській династії Хань. З-поміж іншого, саме через їхні набіги китайцям довелося збудувати Велику стіну.
Хунну трохи вгамувалися, значна частина з них прийняла китайську культуру й асимілювалася. Решта залишилися вірними кочовому стилю життя.Європейські джерела вперше згадують про гунів у другій половині IV століття, незадовго після чого їх уже можна було зустріти на території сучасної України. Євразійський, або ж Великий степ, що простягається від Китаю й аж до Угорщини, і проходить українським Причорномор'ям, значну частину людської історії – був улюбленим шосе для кочівників. Саме ним гуни дісталися Європи.Тривалий час хлопці були роздробленими – величезні шматки армії розколювалися та йшли грабувати. Змінити це та об'єднати всі сили в єдиний кулак взявся вождь Ругіла, а остаточно добилися цієї мети його племінники Бледа та Аттіла.
Разом брати правили недовго – сильніший вбивав слабшого. Тому саме Аттілу ми знаємо як творця гунської імперії (яка насправді не те щоб імперія, й навіть не зовсім держава).
Після перемоги над готами гуни невдовзі захопили величезні території від Дону до Дунаю. Вони зруйнували грецькі колонії в Причорномор'ї, підкорили племена готів, аланів, слов'ян. За правління Аттіли (сер. V ст.) держава гунів контролювала величезні простори від Рейну до Волги. І тільки після поразки в Каталаунській битві (451 р.) гуни нарешті були зупинені. Каталаунська поразка підірвала могутність гунської імперії. Після смерті у 453 р. царя Аттіли його держава розпалася, а гуни поступово розпорошилися серед місцевих народів. На зміну гунам прийшли нові хвилі тюркських кочових племен, що, перетинаючи Причорномор'я, рвалися за Дунай, до багатих європейських країн.
Десь у I століття нашої ери азійськими степами гуляла ціла конфедерація кочових племен хунну. Розбишаки були настільки впевнені в собі, що небезуспішно докучали могутній китайській династії Хань. З-поміж іншого, саме через їхні набіги китайцям довелося збудувати Велику стіну.
Хунну трохи вгамувалися, значна частина з них прийняла китайську культуру й асимілювалася. Решта залишилися вірними кочовому стилю життя.Європейські джерела вперше згадують про гунів у другій половині IV століття, незадовго після чого їх уже можна було зустріти на території сучасної України. Євразійський, або ж Великий степ, що простягається від Китаю й аж до Угорщини, і проходить українським Причорномор'ям, значну частину людської історії – був улюбленим шосе для кочівників. Саме ним гуни дісталися Європи.Тривалий час хлопці були роздробленими – величезні шматки армії розколювалися та йшли грабувати. Змінити це та об'єднати всі сили в єдиний кулак взявся вождь Ругіла, а остаточно добилися цієї мети його племінники Бледа та Аттіла.
Разом брати правили недовго – сильніший вбивав слабшого. Тому саме Аттілу ми знаємо як творця гунської імперії (яка насправді не те щоб імперія, й навіть не зовсім держава).