I період Охоплює князювання Володимира Великого(980-1015) Ярослава Мудрого (1034-1054) Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності Зросла територія Київської Русі. Її площа стала найбільшою в Європі. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988 році християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття иіжнародного авторитету держави, її зближення з високорозвиненою Візантією. Прийняття християнства сприяло розвитку культури, входженню Русі в сім'ю європейських народів. Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську лавру, збудував більше 400 церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами. Відчутнішим стає законопорядок. За Ярослава Мудрого було складено перший на Русі збірник законів — “Руську правду”. Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Київської Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одружилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Не дивно, що історики називають Ярослава Мудрого “тестем Європи”. Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.
III період — це період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого. Найвідоміші князі — Володимир Мономах(1113-1125) та Мстислав (1125-1132) Це період поступового занепаду Київської Русі. Вступивши в смугу феодальних усобиць, Русь фактично розпалася на окремі князівства. Онук Ярослава Мудрого — Володимир Мономах, зайнявши великокняжий престол, припинив міжусобиці й об'єднав 3/4 території Русі, відродив її престиж. Володимир Мономах здійснив 65 походів проти половців, які зайняли місце печенігів, і зупинив їх натиск на Русь. Син Володимира Мономаха — Мстислав продовжував політику батька, та після його смерті Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства.
I період Охоплює князювання Володимира Великого(980-1015) Ярослава Мудрого (1034-1054) Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності Зросла територія Київської Русі. Її площа стала найбільшою в Європі. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988 році християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття иіжнародного авторитету держави, її зближення з високорозвиненою Візантією. Прийняття християнства сприяло розвитку культури, входженню Русі в сім'ю європейських народів. Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську лавру, збудував більше 400 церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами. Відчутнішим стає законопорядок. За Ярослава Мудрого було складено перший на Русі збірник законів — “Руську правду”. Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Київської Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одружилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Не дивно, що історики називають Ярослава Мудрого “тестем Європи”. Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.
III період — це період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого. Найвідоміші князі — Володимир Мономах(1113-1125) та Мстислав (1125-1132) Це період поступового занепаду Київської Русі. Вступивши в смугу феодальних усобиць, Русь фактично розпалася на окремі князівства. Онук Ярослава Мудрого — Володимир Мономах, зайнявши великокняжий престол, припинив міжусобиці й об'єднав 3/4 території Русі, відродив її престиж. Володимир Мономах здійснив 65 походів проти половців, які зайняли місце печенігів, і зупинив їх натиск на Русь. Син Володимира Мономаха — Мстислав продовжував політику батька, та після його смерті Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства.
Объяснение: